Україна і МВФ 2025: виконання структурних маяків і майбутнє нової програми
Восени 2025 року Україна опинилася на новому етапі співпраці з Міжнародним валютним фондом. Уряд офіційно звернувся до МВФ із запитом на нову багаторічну програму підтримки. Головне питання: чи зможе Україна виконати взяті зобов’язання та отримати схвалення Ради директорів МВФ до кінця року. Відповідь на це залежить не лише від політичних заяв, а й від конкретних результатів у виконанні структурних “маяків” ключових умов, які мають забезпечити реальні реформи.
Структурні маяки це перелік чітких критеріїв та завдань, які Україна повинна виконати в рамках співпраці з МВФ. Від їхньої реалізації залежить виділення чергових траншів та рівень довіри міжнародних партнерів.
У вересні 2025 року Україна мала виконати дев’ять таких маяків. Їхній стан став основою для дев’ятого перегляду програми МВФ, запланованого на листопад-грудень.
Виконані завдання: прогрес, але не без затримок
Станом на кінець вересня Україна виконала шість із дев’яти структурних маяків. Два з них із затримкою, ще один перебуває в процесі реалізації.
Серед ключових виконаних зобов’язань:
- Нові вимоги податкової звітності для цифрових платформ. Український уряд підтвердив намір упорядкувати спрощену систему оподаткування й підвищити ефективність адміністрування податків. Кабмін затвердив законопроєкт наприкінці квітня, пізніше нову редакцію закону, яку готують до подання в парламент.
- Вчасне подання Бюджетної декларації на 2026-2028 роки. 27 червня уряд затвердив документ, що відкриває шлях до більшої прозорості та передбачуваності фіскальної політики.
- Ухвалення Єдиного проєктного портфелю публічних інвестицій. Стратегічна інвестиційна рада погодила цей перелік у серпні, що має стати основою для ефективного управління публічними фінансами.
Окремої уваги заслуговує зовнішній аудит НАБУ. Голова Комісії Роберт Вестбрукс прокоментував результати так:
“Ми оцінили роботу НАБУ як достатньо ефективну в розслідуваннях і міжнародній співпраці. Загалом ми оцінили діяльність НАБУ як помірно ефективну та надали рекомендації для подальшого підвищення ефективності його діяльності”.
Маяки, виконані із затримкою: причини та наслідки
Призначення нового голови Бюро економічної безпеки (БЕБ) відбулося із запізненням. Нового очільника Олександра Цивінського уряд призначив лише у серпні 2025 року, хоча дедлайн був ще в лютому.
Незалежна перевірка членів НКЦПФР також виконана із затримкою, і її результати залишилися конфіденційними, що викликало занепокоєння щодо прозорості.
Маяки в процесі виконання: цифровізація як ключова умова
Мінфін, ДПС та Державна митна служба розробили операційний план оновлення ІТ-стратегії, яка має стати основою для цифрової трансформації адміністрування доходів і боротьби з податковими ризиками.
Це критично важливий крок, оскільки різні ІТ-системи унеможливлюють повний обмін інформацією між службами.
Не виконані маяки: найбільші ризики для подальшої співпраці
Два структурні маяки на кінець вересня лишилися невиконаними:
- Скасування “правок Лозового” пункт, на якому неодноразово наполягали як МВФ, так і посли країн G7. Йдеться про необхідність змін до Кримінального процесуального кодексу, аби не допустити передчасного закриття резонансних справ.
- Перегляд процесу відбору та призначення членів наглядових рад держпідприємств. Це елемент глибшої реформи корпоративного управління, який досі не завершено через брак чітких процедур та прозорості.
Ці питання залишаються серед головних умов подальшої співпраці та можуть бути інтегровані у нову програму МВФ.
Актуально
Фінансування та майбутні умови
На липень 2025 року Україна вже отримала дев’ятий транш МВФ близько 500 млн доларів США у рамках поточної програми. Попередні оцінки потреб зовнішнього фінансування для нової чотирирічної програми МВФ становлять 150-170 млрд доларів.
Україна показує помітний прогрес у реалізації низки ключових структурних маяків, особливо у сфері податкової політики, бюджетного планування та публічних інвестицій. Однак невиконані та відкладені пункти сигналізують про складність реформ, а також про потребу в додаткових зусиллях щодо реформування судової системи та корпоративного управління.
Подальша підтримка МВФ і зовнішнє фінансування безпосередньо залежатимуть від спроможності української влади виконувати взяті на себе зобов’язання.
Якщо ж уряд знайде ресурси для завершення відкладених реформ це стане вагомим сигналом для міжнародних партнерів і дозволить зберегти курс на економічну стабільність навіть у турбулентних умовах.
About the Author
Читати також:
Як Україна впорядковує ринок рієлторських послуг: нові вимоги, ризики й перспективи для ринку 
Одеса як головна мета Путіна: що насправді турбує Захід і чому Україна потребує нової підтримки 
Оборонна промисловість Європи: як війна та програми ЄС прискорили виробництво зброї 
Україна повертається до кредитів: що означає зростання попиту і чого чекати далі
