Нові правила експорту сої та ріпаку: як постанова Кабміну змінює ринок у 2025 році
Восени 2025 року уряд ухвалив важливі зміни, які стосуються експорту стратегічно важливих аграрних культур сої та ріпаку. Ці кроки стали відповіддю на кризову ситуацію, коли експорт цих культур опинився під загрозою через складнощі з підтвердженням походження продукції та дію 10% мита.
Впродовж останніх місяців аграрії, профільні асоціації та експортери неодноразово зверталися до Кабміну та Верховної Ради із закликами скасувати або переглянути 10%-ве мито на насіння сої та ріпаку.
За словами учасників ринку, такі мита та відсутність дієвого механізму підтвердження походження продукції призвели до фактичного блокування експорту: виробники не могли документально довести, що продукція вирощена саме ними, а не перекуплена.
Європейська Бізнес Асоціація та Всеукраїнська аграрна рада наголошували:
“Соя та ріпак це високорентабельні культури, вирощування яких забезпечує доходи для десятків тисяч агровиробників. А запровадження мит або квот призведе до різкого зниження закупівельних цін, втрати прибутковості та занепаду виробництва. Це особливо критично для малих та середніх фермерів у прифронтових та постраждалих регіонах”.
Механізм, який працює: як змінилися правила
3 жовтня 2025 року Кабмін затвердив новий механізм: для експорту власно вирощених сої та ріпаку аграрії тепер повинні отримати експортний висновок про походження товару від Торгово-промислової палати України або регіональних ТПП на кожну партію продукції.
Цей документ став головною умовою для застосування звільнення від 10% мита, передбаченого статтею 1-1 закону «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур».
“Установлено, що сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію… митні органи, Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати визнають, що експертний висновок про походження товару… є документом, що підтверджує право такого експортера на пільгу із сплати вивізного (експортного) мита” – зазначено в урядовому рішенні.
Водночас, постанова встановила низку обмежень:
- Вимога отримання експертного висновку не поширюється на операції, здійснені через посередницькі договори (комісії, консигнації, агентські тощо).
- Пільги не поширюються на кооперативи, створені після набрання чинності статтею 1-1 закону.
- Всі експортні висновки ведуться в обліку ТПП із деталізацією по конкретних земельних ділянках.
Критика і оцінка аграрного сектору
Бізнес і профільні асоціації неодноразово попереджали уряд про ризики:
“Будь-яке штучне обмеження експорту спричинить скорочення надходжень, що негативно вплине на макроекономічну стабільність” – заявляли в ЄБА.
Згідно з даними асоціацій, у 2023-2024 роках експорт ріпаку та сої до країн ЄС забезпечив суттєву частину валютних надходжень до України. А зниження експортних цін через мита або квоти може зробити вирощування олійних культур нерентабельним для малих і середніх фермерів, особливо на постраждалих територіях.
Показовим є досвід 2017-2020 років, коли діяли експортні обмеження шляхом скасування відшкодування ПДВ при експорті.
“Такі кроки дестимулювали виробництво сировини, погіршували економічну ситуацію в аграрному секторі та скоротили посівні площі під олійними культурами”, – наголошують у ЄБА.
Актуально
Чи вирішує новий механізм проблему
За задумом уряду, нова постанова має розблокувати експорт, оскільки аграрії тепер зможуть документально підтвердити походження своєї продукції й отримати звільнення від мита. Торгово-промислова палата зобов’язана вести облік і контроль виданих висновків, а дані передавати Мінекономіки. Митниця щомісяця звітуватиме про обсяги експорту з пільгами. Міністерство економіки готує систему моніторингу експортних висновків через Державний аграрний реєстр. Однак частина аграріїв та експертів скептично оцінюють, наскільки швидко і ефективно нова система запрацює в умовах воєнного стану, обмежених ресурсів і невизначеності ринку.
Український уряд намагається балансувати між інтересами фермерів, бюджетними надходженнями і вимогами ринку ЄС. Новий механізм це крок до вирішення технічної проблеми, яка фактично зупинила експорт сої та ріпаку у 2024-2025 роках. Водночас цей крок ставить на перший план питання прозорості, доступності адміністративних процедур та захисту інтересів дрібних виробників. Чи зможе постанова Кабміну дати довгостроковий ефект залежить від швидкості адаптації ринку, ефективності роботи ТПП і того, чи не стане новий порядок лише новою формальністю, яка ускладнює життя аграріям.
У 2025 році український аграрний сектор вкотре опинився перед вибором: стимулювати експорт і конкурентність чи посилити контроль і фіскальні обмеження. Від якості державних рішень у цій сфері залежить не лише доходи виробників, а й фінансова стабільність країни в цілому.
About the Author
Читати також:
Нова торгівля з ЄС: як змінився режим експорту для України і чому це компроміс для обох сторін 
Нові правила від «Нової пошти» та NovaPay: що зміниться для підприємців і звичайних клієнтів 
Перевезення тварин у міжміських автобусах: як нові правила змінюють ставлення до людини й тварини 
Ринок нафти та пального в Україні: геополітичний тиск, нові ризики і ціни для споживача
