
Обмеження для російських дипломатів у ЄС: що відомо про новий пакет санкцій та реальні механізми протидії шпигунству
З початку повномасштабної агресії Росії проти України тема шпигунської активності під дипломатичним прикриттям неодноразово ставала предметом дискусій у країнах Європейського Союзу. Останні місяці ЄС опинився перед необхідністю ухвалити рішення, яке фактично може змінити правила гри обмежити свободу пересування російських дипломатів у межах об’єднання. Пропозиція, яка вже розіслана послам країн ЄС, стосується не лише співробітників посольств, а й членів адміністративно-технічного персоналу та їхніх родин. Вона була включена до проєкту 19-го пакета санкцій проти Росії, який наразі перебуває на етапі погоджень.
Останні місяці відзначились низкою інцидентів, які європейські спецслужби пов’язують із діями російських агентів на території ЄС. Офіційні особи Євросоюзу у проєкті рішення відверто констатують:
«Дипломати Росії часто залучені в діяльність, що виходить за межі дипломатичної від інформаційних впливів і маніпуляцій до координації операцій, які можуть мати ознаки втручання у внутрішні справи країн-членів».
Саме ці ризики стали поштовхом до розробки механізмів контролю за пересуванням дипломатичних працівників Росії.
Що передбачає нова пропозиція
За проєктом, підготовленим до розгляду в ЄС, російські дипломати, акредитовані в одній із країн-членів, мають повідомляти владу іншої держави про свої наміри відвідати чи проїхати через її територію щонайменше за 24 години до перетину кордону. Це стосується не тільки дипломатів, а й членів їхніх сімей, а також адміністративно-технічного персоналу. У повідомленні потрібно зазначити засіб пересування, дату та пункт в’їзду або виїзду.
Процедура передбачає, що країна, до якої звертається російський дипломат, отримує право дозволити або відмовити у в’їзді чи транзиті. Таким чином, ЄС намагається позбавити російських спецслужб можливості вільно використовувати дипломатичний статус для координації операцій у різних країнах об’єднання. Як наголошують у пояснювальній записці до проєкту:
«Ці заходи покликані зменшити ризики координації діяльності, що може завдати шкоди безпеці країн-членів і дестабілізувати ситуацію в Європі».
Винятки та міжнародне право
У документі окремо підкреслюється, що обмеження не поширюються на пересування всередині країни акредитації. Це важливий юридичний нюанс, адже подібна норма відповідає Віденській конвенції про дипломатичні відносини 1961 року. Країни ЄС наголошують: їхня мета не ускладнювати роботу дипломатичних місій, а мінімізувати ризики, пов’язані з можливим зловживанням дипломатичним статусом. Водночас країни залишають за собою право відмовити у в’їзді чи транзиті, якщо виникнуть обґрунтовані підозри щодо мети поїздки.
Дискусії всередині ЄС: хто за, хто проти
Процес погодження пропозиції був непростим. Спочатку деякі країни, зокрема Угорщина, виступали проти нових обмежень, але згодом вето було знято. Австрія наполягала на включенні до пакета пункту щодо зняття санкцій з активів російського олігарха Олега Дерипаски. Мета цього кроку компенсація для австрійського банку Raiffeisen, який зазнав втрат у Росії. Щонайменше 12 країн-членів ЄС виступили проти цієї вимоги, підкреслюючи, що поступки у питаннях санкцій не повинні ставати інструментом політичного торгу. Остаточного юридичного ухвалення нових правил ще не відбулося питання залишається предметом дискусій, і не виключено, що фінальне голосування може бути відкладене. За інформацією з відкритих джерел, частина країн-членів виступає за те, щоб розглянути весь пакет санкцій на саміті на найвищому рівні. Це лише підкреслює складність внутрішнього балансу у європейській політиці щодо Росії.
Реальні наслідки та значення
Впровадження подібних обмежень має на меті не лише контроль за переміщенням російських дипломатів, а й посилення загальної безпеки країн ЄС у період гібридних загроз. В Євросоюзі відкрито говорять: «Ми не можемо дозволити, щоб російські дипломати використовували свою свободу пересування для координації дій, які загрожують безпеці ЄС та союзників України». Питання не лише у шпіонажі а й у запобіганні інформаційним атакам, втручанню у виборчі процеси, поширенню дезінформації. Для самої Росії такі обмеження будуть означати суттєве ускладнення для планування операцій на території ЄС тепер кожна поїздка вимагає додаткового узгодження та може бути зірвана рішенням країни-члена.
Аналізуючи перебіг обговорення та структуру документа, можна стверджувати: Євросоюз робить спробу перейти від символічних заяв до реальних інструментів контролю. Проте політичні компроміси, внутрішня боротьба за формулювання та наявність лобістських груп у ЄС не дозволяють стверджувати, що обмеження для російських дипломатів стануть дійсно всеохопними вже найближчим часом. Найбільший виклик для ЄС зараз забезпечити, щоб ухвалені рішення не залишалися лише на папері. Для цього потрібна не тільки політична воля, а й узгодженість дій між усіма країнами-членами, ефективний обмін інформацією та прозорий контроль за виконанням нових правил. Тема обмеження свободи пересування російських дипломатів це тест для ЄС на спроможність реагувати на загрози XXI століття. Саме тому від результату цих переговорів і запровадження нових норм залежить не лише безпека Європи, а й довіра до здатності об’єднання приймати стратегічно важливі рішення в умовах гібридної війни.














