Санкції НБУ проти банків і фінансових компаній: що стоїть за рекордними штрафами і як реагує ринок
Національний банк України оприлюднив перелік рекордних санкцій проти банків та небанківських фінансових установ. Контроль фінансового моніторингу та виконання валютного нагляду посилився на тлі війни, спроб обходу санкцій, нових вимог до прозорості та репутаційних ризиків для ринку.
НБУ запровадив штрафи та письмові застереження до трьох банків і десяти фінансових компаній. Причини порушення закону про запобігання відмиванню доходів, фінансуванню тероризму, валютного законодавства, а також недоліки у звітності. Найбільший штраф отримав “Асвіо Банк” понад 9 млн грн загалом.
Асвіо Банк: лідер антирейтингу
За офіційними даними, Асвіо Банк отримав відразу кілька штрафів:
- 7,7 млн грн за порушення вимог до ризик-орієнтованого підходу, неналежний фінмоніторинг, перевірку клієнтів і їхніх операцій.
- 1 млн грн за несвоєчасне та неповне надання достовірної інформації й документів Нацбанку.
- 400 тис. грн за порушення валютного нагляду та виявлення індикаторів ризикових валютних операцій.
Загальна сума санкцій перевищила 9,1 млн грн це рекордний показник.
Мотор-Банк: повторювані порушення
“Мотор-Банк” отримав штраф у 6,2 млн грн за недостатню перевірку клієнтів, порушення ризик-орієнтованого підходу та несвоєчасне надання даних регулятору. Додатково 51 тис. грн за неподання інформації про валютні операції, а також письмове застереження через неякісно впроваджені внутрішні документи з питань фінмоніторингу.
Ощадбанк: проблеми із звітністю
“Ощадбанк” отримав 500 тис. грн штрафу через несвоєчасне реагування на запити НБУ, що порушило строки надання інформації з питань запобігання відмиванню доходів.
Санкції для небанківських установ: масштаб проблем
Найбільший штраф 16,6 млн грн отримала ТОВ “УПР” за серйозні порушення первинного фінмоніторингу та управління ризиками. Серед ключових претензій відсутність належної оцінки ризиків, слабкий контроль за фінопераціями, недостовірна звітність, відсутність автоматизованих систем моніторингу.
СК “ПЗУ Україна” (595 тис. грн) оштрафовано за ігнорування ризикових клієнтів і недостатню перевірку осіб, пов’язаних із санкціями чи політично значущими особами.
Десятки компаній ломбарди, фінкомпанії, страховики отримали штрафи від 50 до 400 тис. грн за несвоєчасне подання звітності, порушення правил відеоконтролю готівкових операцій або недоліки у внутрішній документації.
“Банк Альянс”: прецедент великого судового спротиву
Особливо показова ситуація з “Банком Альянс”, який у листопаді 2024 року отримав штраф у 15,05 млн грн за недостатню перевірку високоризикових клієнтів, надання недостовірної інформації та порушення принципу ризик-орієнтованого підходу. Банк оскаржив санкції в суді, а Нацбанк публічно заявив про готовність доводити законність своїх дій.
Ця історія набуває особливого звучання, якщо згадати, що останніми роками в Україні зростає кількість рішень на користь держави у спорах із банками щодо фінмоніторингу. Проте “Банк Альянс” демонструє принципову позицію й готовність відстоювати свої інтереси до кінця. І хоч ми не підтримуємо порушення у сфері фінмоніторингу, але сам факт судового спротиву свідчить: банки не сприймають беззастережно надвисокі штрафи, а готові використовувати правові механізми захисту. Для ринку це сигнал: боротьба за баланс між регуляторними вимогами та правами установ лише загострюється.
Глибина проблем: чому НБУ посилює контроль
Система фінансового моніторингу в Україні це питання міжнародної репутації держави, захисту від фінансування тероризму, виконання FATF та вимог ЄС. Але разом із цим це й поле для конфлікту інтересів, оскільки від банків і фінансових компаній вимагають максимальної прозорості й жорсткого контролю ризиків навіть у складних умовах війни та економічних обмежень. Регуляторський тиск невпинно зростає, і суми штрафів найвищі за останні роки. Саме через це спостерігаємо активізацію юридичних спорів: частина банків і компаній не погоджується з обсягом вимог чи тлумаченням регулятора.
Український фінансовий ринок опинився на новому етапі:
- Вимоги до фінмоніторингу та валютного нагляду неухильно зростають.
- Рівень санкцій за порушення став рекордним це тиск на бізнес, але й фактор прозорості для міжнародних партнерів.
- Банки та компанії все частіше відстоюють свої права у судах, і це ознака не лише корпоративної самостійності, а й появи зрілої культури захисту інтересів у межах правового поля.
Ринок отримав чіткий сигнал: пом’якшення вимог не буде, а відповідальність реальна. Проте судові спори та публічні дискусії щодо справедливості окремих рішень свідчать: баланс між інтересами держави й захистом бізнесу залишається актуальним викликом.
Як би там не було, саме якість процедур, прозорість, відповідність FATF та готовність боротися за свої права визначатимуть, які установи залишаться на ринку завтра.
About the Author
