
Заморожені російські активи: як Захід переходить до реальної підтримки України
Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини заявили про готовність координовано використати заморожені російські активи для підтримки Збройних Сил України. Це рішення ухвалюється у тісній співпраці зі Сполученими Штатами та має стати додатковим інструментом економічного тиску на Росію.
У спільній заяві прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, президента Франції Еммануеля Макрона та канцлера Німеччини Фрідріха Мерца чітко зазначено:
“Ми готові просуватися у напрямку скоординованого використання вартості іммобілізованих російських суверенних активів для підтримки збройних сил України і таким чином змусити Росію сісти за стіл переговорів. Ми маємо намір робити це у тісній співпраці зі Сполученими Штатами Америки.”
Мета підвищити ціну війни для Москви
Позиція Заходу зробити так, аби фінансовий тиск на Росію постійно зростав. Лідери країн Європи підкреслюють:
“Ми будемо посилювати тиск на Росію, оскільки президент Путін продовжує свою тактику зволікання та огидні нападки у відповідь на мирні переговори.”
У спільному документі також наголошується, що країни планують розробити нові сміливі та інноваційні механізми, аби збільшити ціну війни для Москви, зокрема йдеться про дії проти російського тіньового флоту.
Аргументи щодо критичної інфраструктури
У заяві прямо засуджуються “ескалаційні атаки Росії та систематичне прицільне ураження критичної інфраструктури України, яка життєво важлива для забезпечення світлом і теплом мирного населення у холодну пору року”.
Така риторика підкреслює: європейські лідери розглядають удари по енергетичній інфраструктурі як спробу тиску на цивільне населення і пряме порушення норм міжнародного гуманітарного права.
Коаліція бажаючих та подальша підтримка
Окремий акцент у спільній заяві на довгостроковій і непохитній підтримці України. Проголошено, що країни “залишаються непохитними у підтримці України, зокрема через механізми коаліції бажаючих”.
Це важливий сигнал про те, що Захід не має наміру відступати навіть за умов тиску й нових викликів для власних економік.
Замороження російських активів стало одним із ключових рішень Заходу ще у 2022 році. Обсяги цих коштів за різними оцінками сягають понад 300 мільярдів доларів. Дискусії про їх використання тривали майже два роки. Нині, коли війна затягується, західні партнери дедалі рішучіше шукають шляхи перетворити ці активи на реальний фінансовий ресурс для підтримки української оборони.
Водночас рішення супроводжується консультаціями із США. У заяві чітко наголошено, що дії будуть “скоординовані з американською стороною”. Це підкреслює стратегічну єдність Заходу у питанні економічного тиску на Росію.
Позиція Києва та наступні кроки
Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував на необхідності використання російських активів для повноцінної підтримки оборони та відновлення України.
“Наближаємось до рішення щодо активів, і я дякую всім, хто допомагає. Це абсолютно справедливо, щоб Росія платила за війну, яку розпочала, затягує та веде відверто терористично”, – наголосив Зеленський у зверненні.
Чому це важливо
Координоване використання заморожених активів це не просто питання фінансування. Це питання принципу: хто повинен відповідати за руйнування, завдані війною, і чи можуть міжнародні правила бути ефективними в умовах безпрецедентної агресії.
Крок, на який зараз готові піти лідери Великої Британії, Франції та Німеччини, є одним із найпотужніших економічних інструментів тиску за останні роки. Його ефективність залежатиме від реальної координації із США, стійкості європейських союзників та здатності юридично й технічно “розморозити” ці активи для реальних виплат Україні.
Ситуація знаходиться на стадії історичних рішень. Зараз саме той момент, коли Заходу потрібно довести: принципи міжнародної відповідальності не є порожнім словом. Україна чекає не лише заяв, а реальних механізмів компенсації і в найближчі тижні стане зрозуміло, наскільки рішучим буде цей крок.













