ФОП-нерезиденти в Україні: динаміка, виклики й внесок у 2025 році
Підприємницька активність іноземців в Україні явище помітне, але не масове. За дев’ять місяців 2025 року понад 1 600 іноземців офіційно відкрили власний бізнес у статусі ФОП. Це майже на 10% менше, ніж минулого року, однак саме якість, стійкість і профіль цих підприємців заслуговують окремої уваги. Яку роль вони відіграють у розвитку економіки, що змінюється в структурі, й чому навіть у воєнний час Україна залишається відкритою для малого іноземного бізнесу розглядаємо по фактах і без ілюзій.
За даними Єдиного державного реєстру, 1 648 іноземців зареєстрували ФОП в Україні у 2025 році (за дев’ять місяців). Для порівняння, це на 10% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Цей спад частково пов’язаний із загальною економічною невизначеністю та підвищеними ризиками ведення бізнесу через воєнний стан.
“Відкриття ФОП іноземцями абсолютно нормальна й законна практика. Люди, які мають посвідку на тимчасове або постійне проживання в Україні, отримують РНОКПП (податковий номер), тож можуть офіційно вести підприємницьку діяльність і сплачують податки нарівні з громадянами України,” – пояснює Денис Попов, керівник юридичного департаменту Опендатаботу.
Водночас чистий приріст між відкриттями та закриттями цього року склав 490 ФОП-нерезидентів: 1 648 відкрито, 1 158 – закрито. В цілому ж, понад 213 тисяч підприємців закрились у країні, і лише 0,5% з них іноземці.
Хто ці підприємці та чим вони займаються
Портрет ФОП-нерезидента відрізняється від середньостатистичного українця: 69% чоловіки, 31% жінки. Медіанна тривалість життя такого бізнесу становить 3,1 роки, що навіть вище, ніж у середнього ФОП громадянина України (2,5 роки). Найстаріший зареєстрований іноземний ФОП жінка з РФ, чий бізнес працював 30 років.
За походженням лідирують громадяни Азербайджану (14% від усіх ФОП-нерезидентів), Росії (14%), Узбекистану (10%), Молдови (8%) та Вірменії (6%).
Серед закриттів частіше за інших бізнес згортали громадяни Росії (21% від усіх закритих ФОП-нерезидентів), Азербайджану (14%), Молдови (9%), Узбекистану (8%) і Білорусі (6%).
Кожен третій іноземець відкриває свою справу саме у Києві (544 ФОП у 2025 році). Далі йдуть Одеська область (300 ФОП, 18%), Київська (138, 8%), Харківська (104, 6%) та Львівська (83, 5%). Найменше іноземних підприємців у Волинській, Чернігівській, Сумській, Донецькій і Херсонській областях (від 2 до 17 ФОП).
Які сфери бізнесу обирають іноземці
Традиційно для України, торгівля головна сфера для нових ФОП-нерезидентів (майже кожен третій бізнес). Далі за популярністю йдуть громадське харчування (14%), оптова торгівля (9%), комп’ютерне програмування (6%) та інформаційні послуги (4%).
Закриваються іноземні бізнеси теж переважно у торгівлі (37%), програмуванні (10%) та громадському харчуванні (9%).
Юридичні нюанси: чи легко стати підприємцем-нерезидентом
Процедура відкриття ФОП для іноземця в Україні прозора й регламентована законом. Необхідно мати посвідку на проживання та отримати податковий номер (РНОКПП). Як зазначає Денис Попов:
“Лише ті, хто законно проживає на території України, можуть відкрити власну справу. У цьому випадку процедура не відрізняється від відкриття ФОП будь-яким іншим нерезидентом.”
ФОП-нерезиденти це лише 0,7% від усіх нових підприємців, але вони приносять з собою нові моделі ведення бізнесу, інвестиції та досвід роботи на міжнародних ринках. У ситуації, коли кількість відкриттів зменшилася, а ризики ведення бізнесу в Україні лишаються високими, навіть такий скромний приріст має значення.
- Іноземні підприємці створюють нові робочі місця, платять податки на рівні з українцями й часто приносять інновації у сфери торгівлі, харчування та ІТ.
- Медіанний час життя бізнесу іноземця довший, ніж у середнього українця, що свідчить про вищу стійкість і довіру до країни навіть в умовах війни.
- Лідерство Києва й Одеси як центрів тяжіння для нерезидентів підтверджує роль мегаполісів у формуванні підприємницького клімату.
Водночас, варто критично зважати: частка іноземців все ще невелика, і це радше доповнення до загального підприємницького ландшафту, ніж визначальний чинник розвитку економіки.
Україна залишається відкритою для малого й середнього іноземного бізнесу навіть у період потрясінь. Ця стійкість не лише про цифри, а про довіру, інтеграцію і глобалізацію локального ринку.
About the Author
Читати також:
Релокація українського бізнесу у 2025 році: цифри, маршрути, причини та наслідки 
Як змінюються вимоги до маркетингових агентств у 2025 році: стратегія замість «конвеєра» 
Аномальні стрибки цін на овочі та фрукти у 2025 році: що відбувається з ринком 
Щомісячна звітність для ФОП: чому реформа виявилась хибною та що зміниться у 2026 році
