
Бюджет 2026 року: головні виклики, реформи та перспективи для економіки України
Державний бюджет на 2026 рік формує нову рамку для економіки України. Вперше ключовим джерелом зростання доходів стала детінізація за різними оцінками, у тіні залишається до трильйона гривень. Кабінет Міністрів уже заклав у бюджеті 60 мільярдів гривень доходів від цієї боротьби, але, навіть якщо їх не вдасться зібрати, ризиків для видаткової частини немає кошти закладені в спецфонді. На думку парламентського комітету з фінансів, потенціал тіньового сектору набагато більший, і реальні кроки з легалізації можуть додати сотні мільярдів гривень до бюджету.
В умовах війни Україна опинилася на межі: без виведення економіки з тіні не буде ані ресурсів для оборони, ані можливостей для підвищення соціальних стандартів. Законодавці наполягають, що держава має переходити від риторики до реальних результатів і ставити конкретні KPI для уряду, пов’язуючи видаткові програми з обсягами легалізованих доходів. Сфери з найбільшим потенціалом торгівля, підакцизні товари, внутрішній ринок послуг.
Митниця: ключова точка фінансового зростання
Одна з головних реформ, на які покладають надії у 2026 році, оновлення Державної митної служби. Від швидкості та прозорості конкурсу на нового керівника залежить, наскільки швидко запрацюють антикорупційні механізми. На порядку денному ліквідація схем, які дозволяють здійснювати контрабанду майже відкрито, та впровадження політично незалежного менеджменту. Очищення митниці здатне не тільки збільшити доходи бюджету на понад 100 мільярдів гривень, а й зменшити втрати по внутрішніх податках, що виникають через провокації до ухилення від оподаткування.
Бюро економічної безпеки: перезавантаження, якого чекають
Після оновлення складу Бюро економічної безпеки суспільство очікує реальних результатів: доведення до суду резонансних справ, ліквідація системних схем у гральному бізнесі, тютюновій сфері й торгівлі підакцизними товарами. Ключова проблема відсутність державної онлайн-системи моніторингу виграшів, що дало можливість частині операторів грального ринку мінімізувати податкові зобов’язання. Недонадходження бюджету лише за рік понад 20 мільярдів гривень.
Нові податки, відкритість реєстрів та підтримка «білого» бізнесу
Для забезпечення стабільності бюджету на 2026 рік пропонується підвищення податку на прибуток банків до 50% це дозволить спрямувати до 30 мільярдів гривень з надприбутків банків, які формуються переважно за рахунок операцій з державними цінними паперами. Водночас уряд не планує піднімати ПДВ чи розширювати податкову базу для реального сектора, наголошуючи, що навантаження на «білий» бізнес не повинно зростати.
Ухвалення рішень щодо відкриття реєстрів платників податків (окрім критичних для безпеки галузей) стане сигналом для бізнесу щодо прозорості й рівних правил. Для компаній, які публічно демонструють сумлінну сплату податків, очікуються нові механізми послаблення податкового контролю.
Зобов’язання перед міжнародними партнерами та соціальні стандарти
Затримки у виконанні умов програм із МВФ та EU Facility вже впливають на обсяги фінансування, а зволікання у 2026 році може стати загрозою для фінансової стабільності. У фокусі виконання всіх структурних маяків та забезпечення політичної консолідації для прийняття ключових рішень.
Підвищення прожиткового мінімуму та зарплат бюджетників ще один пріоритет, реалізація якого безпосередньо залежить від темпів детінізації економіки. Збільшення заробітних плат для вчителів і медиків, а також підняття пенсій стануть можливими лише у разі реального зростання офіційних доходів держави.
Віртуальні активи, ОПК та довгострокові можливості
Регулювання ринку криптовалют може дати ще 15-16 мільярдів гривень на рік. Системна підтримка оборонної промисловості (зокрема в рамках Defence City) покликана не лише зміцнити обороноздатність, а й вивести Україну в топ-5 експортерів озброєнь.
Україна входить у 2026 рік із чіткою стратегією: масштабна детінізація, реформа митниці, акцент на прозорості та нові підходи до податкового адміністрування мають стати головними інструментами фінансової стабільності. Водночас, без реального контролю за імплементацією реформ і політичної волі всі ці наміри залишаться деклараціями. Головний виклик перетворити бюджетні очікування на реальні зміни в економіці, а темпи реформ на рівень життя людей.













