
Кредитний ринок України у 2025: як змінюються правила, зростає довіра і що означають нові закони про кредитну історію
Восени 2025 року кредитний ринок України переживає нетипово динамічне зростання, що виділяється навіть на тлі довоєнних років. Офіційні дані Національного банку підтверджують: чисті гривневі кредити бізнесу у вересні 2025 року зросли на 30,8% у річному вимірі, а для фізичних осіб на 32,9%. Валові кредити, що включають і непрацюючі позики, зросли на 17,8% для бізнесу і на 24,7% для населення. Проте саме чисті кредити є головним індикатором реальної активності вони показують, скільки українських компаній та громадян реально залучають кредитні ресурси і обслуговують свої зобов’язання.
Ситуація з так званими непрацюючими кредитами залишається критичною. На кінець серпня 2025 року їхня частка у банківському секторі досягала 25,3%. Це означає, що кожна четверта гривня в кредитному портфелі банків формально “заморожена” і не приносить очікуваних результатів.
Важливо розуміти: валові кредити враховують всі позики і ті, що обслуговуються, і ті, що фактично є “мертвим капіталом”. Тому саме чисті кредити більш точний індикатор реальної динаміки. Зростання чистого портфеля свідчить про повернення довіри до фінансової системи, появу нових інвестиційних проектів та поступове відновлення бізнес-активності навіть в умовах війни.
Законодавчі новації: новий закон про кредитні історії
Цьогоріч Верховна Рада ухвалила в першому читанні важливий законопроєкт “Про кредитну історію”, який має суттєво змінити правила гри для всіх учасників ринку. Мета не просто поліпшення сервісу, а й захист прав позичальників, підвищення прозорості ринку, зменшення ризиків шахрайства та наближення до вимог МВФ і європейських стандартів.
Ключові положення закону такі:
- Посилення контролю за діяльністю бюро кредитних історій чітко прописані вимоги до структури власності, репутації керівників, внутрішнього контролю, кіберзахисту.
- Створення публічного електронного реєстру бюро, який підвищить прозорість для всіх учасників ринку.
- Оновлення і зберігання інформації: визначені строки зберігання даних (до 10 років), механізми їх оновлення, видалення недостовірної інформації.
- Права позичальників: доступ до власної історії, можливість оскаржити або видалити недостовірні дані, а під час воєнного стану доступ для близьких людей у разі зникнення чи смерті позичальника.
- Захист даних: чітка заборона на передачу інформації без згоди позичальника, встановлення санкцій за порушення.
- Транскордонний обмін: можливий лише за згодою суб’єкта та тільки з визначеним переліком країн, заборонено з країнами-агресорами.
- Посилений нагляд НБУ: регулятор отримує розширені повноваження для контролю та санкцій.
Відповідність міжнародним зобов’язанням
Новий закон, як зазначає пояснювальна записка, не просто відповідь на внутрішні виклики, а й частина системної реформи у межах меморандуму з МВФ. Його ухвалення не потребує додаткових витрат із бюджету, але дозволить Україні суттєво підвищити якість кредитних портфелів, скоротити частку токсичних позик і знизити ризики для всієї банківської системи. Паралельно НБУ змінює підходи до оцінки фінансових результатів підприємств, особливо на прифронтових територіях, які постраждали від війни або стихійних лих. Це частина адаптації ринку до нових викликів і підтримки життєздатності бізнесу у важких умовах. На тлі війни і турбулентності у світовій економіці кредитний ринок України демонструє неочікувану витривалість і гнучкість. З одного боку, зростання кредитування це ознака відновлення довіри. З іншого висока частка проблемних кредитів і необхідність реформ говорять про вразливість системи, яка досі потребує модернізації, особливо у сфері захисту прав позичальників і прозорості даних.
Кредитна система України 2025 року вже не та, що була кілька років тому. Вона зіштовхується з новими викликами, реагує на них через законодавчі зміни та інституційні реформи. Чи зможе новий закон про кредитні історії та інші заходи допомогти вивести ринок з “тіні”, зробити його стійкішим і безпечнішим питання кількох наступних років. Але тенденція до зростання чистих кредитів це реальний сигнал відновлення довіри і потенціалу для подальшого розвитку економіки навіть у час війни.













