Як зміниться оподаткування доходів через цифрові платформи в Україні у 2025 році
2025 рік став переломним для дискусій про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи в Україні. За останні роки платформи на кшталт Bolt, Uklon, Uber, Kabanchik, Glovo, OLX, Rozetka стали не лише частиною повсякденного життя, а й джерелом заробітку для сотень тисяч українців. Уряд, парламент і бізнес давно вели діалог: як зробити ці доходи прозорими для держави, не нашкодивши дрібному бізнесу та звичайним громадянам?
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав урядовий законопроєкт №14025, який змінює правила. Данило Гетманцев, голова комітету, підкреслив:
“Фактично, це означає, що Україна долучається до європейської системи прозорості цифрової економіки, де дані про доходи осіб, отримані через цифрові платформи, автоматично передаються між податковими органами різних держав.”
1. Оператори платформ зобов’язані ідентифікувати продавців, перевіряти їх і щороку подавати звіт про їхні доходи до Державної податкової служби України. Це стосується і міжнародних платформ, і внутрішніх майданчиків: від таксі до доставки, фріланс-послуг, продажу товарів, оренди.
2. Встановлюється пільга:
“Депутати передбачили загальну пільгу на продажі товарів українцями через платформи у 2000 євро на рік без сплати податків.”
Якщо людина не перевищує цей ліміт її доходи не підлягають оподаткуванню, незалежно від кількості транзакцій.
3. Для доходів понад цю межу:
- Якщо підприємець не є самозайнятим, не має працівників, торгує лише дозволеними товарами й користується спеціальним рахунком ставка ПДФО 5%.
- В інших випадках загальна ставка 18%.
4. Оператори цифрових платформ повинні реєструватися в ДПС протягом 60 днів і звітувати до 31 січня за попередній рік.
5. Передбачена автоматизація обміну податковою інформацією між країнами DPI Agreement, що відповідає європейським стандартам.
Гетманцев наголошує:
“Прийняття цього урядового законопроєкту наблизить Україну до повноцінної участі у європейській податковій архітектурі, де прозорість, автоматичний обмін і податкова відповідальність не просто технічні інструменти, а ознаки цивілізованої економіки та довіри між державами.”
Система автоматичного обміну даними про доходи користувачів платформ це прямий крок до гармонізації з практиками ЄС та ОЕСР. Кожна транзакція стане прозорою для податкових органів, що потенційно підвищить довіру до держави та інвесторів.
Що думає бізнес та експерти: плюси і ризики
Bolt, Uklon та інші лідери цифрового ринку підтримують зміни, наголошуючи на простих правилах, прозорості й пільговій ставці 5%.
Юлія Маліч, керівниця публічної політики Bolt:
“Ми також підтримуємо ідею запровадження спрощеного режиму оподаткування з пільговою ставкою 5% замість 18% податку на доходи фізичних осіб, адже це сприятиме розвитку цифрової економіки та легалізації доходів у цьому секторі”.
Uklon:
“Ми розглядаємо це як важливий крок на шляху до прозорої, сучасної та ефективної системи оподаткування, що відповідає європейським принципам”, – підкреслив Микола Сорока, керівник відділу зв’язків з держорганами.
OLX, навпаки, висловила критику:
“Проєкт закону №14025, який нібито відповідає нормам ЄС, суттєво відрізняється від цих норм та загрожує мільйонам українців, які продають вживані речі онлайн, без комерційної мети… Закон ризикує позбавити людей зручного та безпечного способу обміну вживаними речами”.
OLX акцентує на:
- обов’язку подавати персональні дані навіть для разових продажів;
- потенційному податку навіть на дрібні продажі (необхідність вручну повертати податок, якщо не перевищено ліміт);
- ризику, що частина людей піде “у тінь”, а ціни на вторинному ринку зростуть.
Гарантії та обмеження для продавців
Мінфін України деталізує:
- якщо протягом року здійснено не більше трьох продажів на суму до 2 тисяч євро можна не відкривати окремий рахунок;
- податкова не може передавати інформацію іншим державним чи правоохоронним органам (захист персональних даних);
- оператори, які не подали звіт, несуть відповідальність.
Дискусії в парламенті: питання до кримінального кодексу і міжнародних стандартів
Деякі депутати, зокрема Ярослав Железняк, відмовляються голосувати за редакцію без декриміналізації ст. 301 ККУ:
“Інакше це якесь лицемірство… І подарунок нашим правоохоронцям переліку всіх українок, яких вони підуть одразу “білетити”.”
Експерти-економісти (CASE Україна, Економічна експертна платформа) підтримують законопроєкт як крок до легалізації доходів і доступу до фінансових сервісів для самозайнятих, але вказують на необхідність змін у кримінальному законодавстві.
Україна робить масштабний крок до прозорої цифрової економіки, орієнтуючись на стандарти ЄС та ОЕСР. Законопроєкт №14025 це не просто новий податковий інструмент, а ціла архітектура змін, що стосуються мільйонів громадян, малого бізнесу та великих технологічних платформ.
Він запроваджує “прозорість, автоматичний обмін і податкову відповідальність” як нову норму для української економіки.
Пільга на дрібні продажі, ставка 5% для мікробізнесу, чіткі правила для платформ і захист персональних даних позитивні зміни. Водночас, ризики для ринку вживаних речей, побоювання щодо приватності та вплив на ціни залишаються предметом публічних дискусій.
Вектор очевидний: Україна прагне вийти з тіні, гармонізувати податкову систему з ЄС, а цифрові платформи cтати прозорим партнером для держави. Однак важливо, щоб зміни були впроваджені так, щоб захистити і простого користувача, і малий бізнес не лише у законі, а й на практиці. Саме ця дискусія приклад того, як економічна політика формується через діалог, баланс інтересів і уважне ставлення до кожної деталі.
About the Author
