Фармацевтичний ринок України 2025: трансформація аптек, ціни на ліки та доступність препаратів
Після початку повномасштабної війни фармацевтичний ринок в Україні переживає найбільш стресовий період за десятиліття. Те, що донедавна вважалося стабільною галуззю з жорсткою конкуренцією і високою довірою споживача, сьогодні це сфера, яку визначають криза, дефіцит кадрів і жорстке державне регулювання. Зміни настільки глибокі, що самі учасники ринку говорять про нову реальність, в якій кожен бізнес-розрахунок починається з питання безпеки й виживання.
За даними аналітиків, у першій половині 2025 року обсяг продажів лікарських засобів у грошовому вимірі зріс більш як на п’яту частину, але реальна кількість проданих упаковок продовжує зменшуватись. Цей розрив пояснюється інфляцією та зростанням відпускних цін, що змушує людей купувати обережніше й економніше. Більше 70% кінцевої вартості ліків формує виробник, тож аптеки залишаються заручниками низької маржі й обмежених можливостей для знижок.
Карта аптек скорочується: села і прифронтові регіони в зоні ризику
Дані свідчать: кількість аптек знижується по всій країні, а найбільше у прифронтових областях та селах. Якщо ще кілька років тому працювало понад 19 тисяч аптек, нині ця цифра зменшилась на п’яту частину. У деяких містах на одного мешканця припадає суттєво менше аптечних точок, а понад 900 населених пунктів залишилися без постійного доступу до ліків. Найбільші мережі «Подорожник», «9-1-1», АНЦ концентрують у руках понад половину ринку. Проте навіть ці гравці змушені закривати збиткові точки, щоб утримати фінансову стійкість у нових реаліях.
СЕО мережі «Подорожник» Тарас Коляда прямо визнає:
«З початку 2025 року мережа уже закрила 55 своїх аптек… Це дуже високий показник навіть у порівнянні з першим роком повномасштабної війни».
Головні причини економіка (зростання витрат на оренду, логістику, енергоресурси), мобілізація (втрата до третини персоналу), зменшення чисельності населення та зміна моделі споживання.
Кадрова криза: дефіцит фармацевтів та втрати для сільських громад
Окремий виклик кадровий голод. Значна частина фахівців виїхала за кордон, частину мобілізовано, решта змінила сферу діяльності. В регіонах із високою міграцією аптечні мережі вже не можуть знайти персонал навіть із підвищенням зарплат. Найгостріше це відчувається у прифронтових районах, де працювати це ризик для життя.
Державне регулювання: реформа чи виклик для доступності ліків?
2025 рік ознаменувався новими правилами. Заборона маркетингових платежів виробників крок, спрямований на зменшення впливу виробників на ціноутворення, однак ефект виявився суперечливим. До березня такі платежі дозволяли аптекам тримати ширший асортимент і запускати акційні знижки, особливо на безрецептурні препарати.
Директорка з корпоративних комунікацій «Аптека 9-1-1» Валентина Йовенко підкреслила:
«Тенденція закриття аптек є реальною і найбільше вона стосується саме сіл та прифронтових територій… Ми змушені оптимізувати мережу, закриваючи збиткові точки».
Після заборони маркетингових договорів, як підтверджують мережі, акцій стало менше, а ціни зросли. Виробники, натомість, не поспішили знижувати свої ціни, а просто переорієнтували прибутки. Для пацієнта це означає дорожчі ліки і менший вибір, а для аптек критичне падіння рентабельності.
Ціни і доступність: чому дешевших ліків менше, а соціальна функція аптек під загрозою
Попри запровадження державного регулювання цін на ТОП-100 основних препаратів і публічні заяви про зниження вартості, експерти та ринок визнають: масштабне здешевлення не відбулося. На окремі препарати ціни знизилися, але для тисяч інших зросли. За словами представників аптечного бізнесу, прибутковість аптек улітку впала до мінус трьох відсотків, а навіть підвищення націнок не компенсувало втрати від скасування маркетингових договорів.
Кадровий дефіцит, зростання витрат, зникнення мотивації тримати асортимент усе це впливає на те, що мережі відмовляються від малорентабельних точок, і саме мешканці сіл, прифронтових та малих міст стають заручниками ситуації.
Влада і ринок: пошук балансу чи рух до скорочення?
Держава, визнаючи проблему, вводить нові нормативи: з липня 2025 року всі ліцензовані аптеки повинні укласти договір із НСЗУ, що має полегшити доступ до «державних» ліків у селах. Проте без цільових програм підтримки такі аптеки залишаються збитковими і змушені закриватись.
Олена Пруднікова, голова ГО «Фармрада», зазначає:
«Попри ухвалення такого рішення, його повне впровадження та реалізація зіштовхнулися із низкою складнощів… Очікувана роль держави у питанні доступності препаратів зменшилась».
Фармацевтичний ринок України опинився у точці системної перебудови. Економічна турбулентність, кадровий дефіцит, нові правила гри та зміна споживацької поведінки визначають майбутнє галузі. У цих умовах виживають гнучкі й великі гравці, тоді як маленькі аптеки зникають з карти країни. Державна політика, попри благі наміри, поки не створила балансу між доступністю й рентабельністю, а пацієнти змушені платити більше і долати кілометри за найнеобхіднішими ліками. Ринок потребує нових рішень прозорої і справедливої регуляції, фінансової підтримки соціальних точок і справжнього діалогу між владою та бізнесом. Лише так можна уникнути того, що доступ до базових ліків стане ще одним привілеєм у країні, яка бореться за виживання.
About the Author
