Кібератаки в Україні 2025: як захистити бізнес та інфраструктуру в умовах зростання загроз
У 2025 році кібербезпека України остаточно перетворилась на питання національного масштабу не лише для державних органів, а й для бізнесу, громадян та міжнародних партнерів. Кількість кібератак і кібероперацій у країні зросла удвічі порівняно з 2022 роком, а спектр загроз стрімко розширився. Якою є нова реальність українського кіберпростору, хто і як намагається захищати його межі, і чи є у нас стратегія реагування на майбутні виклики?
Кібервійна стала невід’ємною частиною сучасних конфліктів. За словами Євгена Бриксіна, представника Держспецзв’язку, “кіберпростір та кібероперації використовуються як невід’ємний компонент ведення повномасштабної війни”. Україна вже не перший рік перебуває під тиском постійних атак на державні структури, критичну інфраструктуру, бізнес та ЗМІ.
Зростання активності хакерських угруповань підтверджується як національними, так і міжнародними експертами. Держспецзв’язку та CERT-UA фіксують не лише збільшення кількості атак, а й появу нових груп, що орієнтуються саме на український кіберпростір. Спектр загроз охоплює кібершпіонаж, фінансові злочини, деструктивні активності, атаки на енергетику, транспорт, комунікації.
Кількість атак не лише цифри
Дані за 2024 та першу половину 2025 року демонструють невтішну динаміку. Якщо у 2022 році CERT-UA реєструвала близько 2 тисяч інцидентів, то у 2024-2025-му ця цифра вже перевищувала 4 тисячі. Це не просто статистика кожна атака несе реальні ризики для економіки, соціальної стабільності та навіть фізичної безпеки людей.
Зросла також складність атак: хакери використовують складні схеми соціальної інженерії, комбінують фішинг, віруси-шифрувальники, DDoS та шкідливе програмне забезпечення. За оцінками фахівців, нові атаки стають цілеспрямованішими вони нерідко спрямовані не лише на “злам”, а й на знищення, маніпулювання чи дезінформацію.
Ключові вектори загроз
Серед основних кіберзагроз для України залишаються:
- Кібершпіонаж – спроби викрадення конфіденційної інформації з державних реєстрів, стратегічних підприємств, військових структур.
- Фінансові злочини – атаки на банки, фінансові сервіси, криптовалютні біржі, включаючи шахрайство та вимагання.
- Деструктивні операції – спрямовані на руйнування інфраструктури, блокування сервісів, розповсюдження шкідливого ПЗ.
Особливу увагу фахівці звертають на зростання атак через електронну пошту (фішинг понад 70%), витоки даних (70%), злам акаунтів співробітників (41%) та бот-атаки в соціальних мережах (43%).
Чому бізнес залишається вразливим
Стрімке зростання атак супроводжується тривожним сигналом: більшість українських компаній не мають чіткої стратегії реагування на кіберінциденти. Галузеві дослідження 2024-2025 років показують, що 62% бізнесів не готують антикризові комунікаційні плани, а 41% не проводять регулярних тренінгів для працівників.
Така ситуація підвищує ризики для приватного сектору: навіть якщо компанія не є ціллю атаки, вона може стати “проксі” для атаки на більшу ціль або потрапити у хвилю інцидентів через ланцюгові зв’язки.
Україна на мапі міжнародної співпраці
Міжнародна взаємодія у сфері кібербезпеки критично важливий напрям. Держспецзв’язку активно співпрацює з країнами ЄС, НАТО та великими приватними партнерами (Microsoft, Google, Cisco) як для обміну інформацією, так і для отримання технологічної підтримки.
“Для успішної реалізації процесів реагування на кіберінциденти необхідно мати якісні дані про кіберзагрози”, – підкреслює Євген Бриксін.
Результатом цієї роботи стала поява національної системи атрибуції кіберзагроз та можливість отримувати оперативну інформацію про нові типи атак у реальному часі.
Актуально
Готовність падає атаки зростають
В опитуваннях серед керівників та ІТ-фахівців понад половина респондентів визнає, що ризик кібератак у найближчий рік дуже високий. Проте лише третина компаній мають повноцінний антикризовий план і визначені команди реагування. Решта діють реактивно, а не проактивно, що робить бізнес особливо вразливим.
Реальні працюючі рекомендації
- Перевіряйте поверхню атаки: регулярно скануйте інфраструктуру, використовуйте актуальні інструменти аналізу (Nmap, Shodan).
- Впроваджуйте багатофакторну автентифікацію: мінімізуйте ризик зламу через уразливі паролі, особливо для віддаленого доступу та поштових сервісів.
- Ізолюйте критичні системи: зменшуйте кількість пристроїв із прямим виходом в інтернет.
- Фільтруйте трафік: впроваджуйте проксі, системи моніторингу та обмеження для підозрілих з’єднань.
- Розширюйте обсяг логів: зберігайте журнали подій щонайменше 180 днів для оперативного реагування.
- Проводьте тренінги: не рідше разу на рік оновлюйте знання команди щодо нових загроз і сценаріїв дій у кризових ситуаціях.
- Розробіть план реагування: визначте відповідальних, опишіть сценарії реагування, забезпечте резервні канали зв’язку.
Український кіберпростір у 2025 році це арена щоденної боротьби, де атакуючі адаптуються, розвиваються і шукають нові шляхи проникнення. Динаміка зростання кібератак це не абстрактна статистика, а реальна загроза для економіки, державності та суспільства. Головний виклик сьогодні не лише технологічний, а організаційний: більшість організацій поки не готові реагувати швидко й системно.
Водночас Україна демонструє стійкість і швидко нарощує потенціал у сфері кібербезпеки, що стає прикладом для багатьох країн. Однак без системних змін у підготовці бізнесу, держсектору і громадян до цифрових загроз ціна ураження може бути надто високою. Кожна атака це дзвінок, що змушує діяти на випередження: інвестувати у захист, навчати людей, будувати партнерства. І лише так можливо зберегти баланс у цьому щоденному цифровому протистоянні.
About the Author
