Як НБУ та ДПС змінюють валютний нагляд у 2025: нові правила для банків і бізнесу
Державна податкова служба спільно з Національним банком України оголосили про впровадження оновленого підходу до формування запитів, які надсилаються банківським установам у разі порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями. Вперше на законодавчому рівні чітко прописано структуру таких запитів з урахуванням вимог банківської таємниці, що дозволяє забезпечити баланс між інтересами контролюючих органів і фінансових установ. Це не просто бюрократична зміна. Запроваджені правила прямо впливають на правову визначеність та рівень комунікації між усіма учасниками ринку. Саме ця точність і передбачуваність дозволяє говорити про справжню довіру до фінансової системи.
Один з ключових акцентів нових підходів обов’язковість надання банками повних, точних і своєчасних відповідей на запити податкової. У ДПС прямо наголошують:
“Такий підхід покращить аналітичну роботу, підвищить прозорість фінансових операцій і зміцнить довіру до фінансової системи України”.
Це означає, що будь-які формальні чи неповні відповіді стають у минулому: банки мають надати максимальну деталізацію і швидко реагувати на звернення контролюючих органів. Такий принцип підвищує рівень взаємної відповідальності. З одного боку, держава отримує інструменти для якісного контролю за зовнішньоекономічними операціями, а з іншого банки мають чіткі орієнтири, як саме і в які строки надавати інформацію без ризику порушити законодавство про банківську таємницю.
Реальний контроль за зовнішньоекономічними операціями: боротьба з незаконним виведенням валюти
Сутність спільної ініціативи ДПС і НБУ полягає у підвищенні ефективності валютного нагляду та запобіганні незаконному виведенню валютних коштів з України. У податковій підкреслюють:
“Спільна робота ДПС і НБУ спрямована на підвищення ефективності валютного нагляду, прозорості фінансових операцій і запобігання незаконному виведенню валютних коштів з України”.
Це питання не лише фіскальної безпеки, а й макроекономічної стабільності. Прозорий валютний контроль створює умови, за яких виведення коштів за межі країни стає дедалі складнішим, а порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами предметом швидкої й адресної реакції регулятора.
Оновлені регуляторні підходи НБУ: нова логіка нагляду
Паралельно з реформою запитів НБУ уточнив порядок організації та здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду та санкцій. Нові правила деталізують:
- умови продовження строків планових та позапланових виїзних перевірок;
- строки подання плану заходів із усунення порушень;
- формати подання довідок та актів перевірок (паперово та електронно).
НБУ наголошує: такі зміни впроваджені “з метою підвищення ефективності здійснення нагляду, а також зменшення навантаження на банки та небанківські установи під час проведення наглядових процедур”.
Ці новації набрали чинності з 24 червня 2025 року.
Громадський контроль і подальша лібералізація
Окремо варто відзначити відкритість НБУ щодо обговорення проектів постанов і нормативних актів. Це дозволяє учасникам ринку впливати на формування майбутніх правил гри, підвищуючи рівень суспільної довіри до фінансового сектору. Дискусії щодо питань валютного нагляду й санкційної політики проходять за участі банківської спільноти, бізнесу та незалежних експертів.
Запровадження оновленої структури запитів та оновленої логіки валютного нагляду це не просто ще одна бюрократична новація. Це системний крок до підвищення прозорості, зменшення ризиків нелегального виведення капіталу та підсилення фінансової дисципліни в країні.
Кожен із цих елементів, від деталізованої структури запитів до відкритих електронних сервісів та чіткого регулювання відповідальності, дозволяє формувати нову якість фінансового ринку.
Саме завдяки таким крокам Україна поступово наближається до європейських стандартів нагляду й контролю, а бізнес та банки отримують чіткі, зрозумілі правила, які працюють на захист інтересів усіх учасників ринку.
З позиції фінансиста можу стверджувати: системна прозорість, своєчасність реагування і законодавча визначеність ключові інструменти, що формують сучасну банківську екосистему і забезпечують її стійкість навіть у кризових умовах.
About the Author
