Міжнародний Реєстр збитків: як Україна фіксує злочини війни та вибудовує шлях до майбутніх компенсацій
З початку повномасштабної агресії Росії питання відшкодування збитків для України стало не лише фінансовим чи юридичним викликом, а частиною боротьби за справедливість. Саме тому створення Міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), стало знаковою подією на шляху до системної документації втрат, які переживають українці.
З 2024 року українці отримали можливість подавати заяви про втрати, завдані агресією Росії, через портал “Дія”. Реєстр збитків був створений Україною разом із ЄС та ще 42 країнами і розміщений у Гаазі. Його призначення збирати інформацію про втрати, руйнування майна, насильство, депортації та інші злочини, що сталися на території України з 24 лютого 2022 року. Це перший крок до міжнародного компенсаційного механізму, який має стати підставою для майбутніх репарацій.
Заступниця міністра Валерія Коваль підкреслила:
“Наше завдання спонукати українців документувати ці злочини через міжнародний Реєстр збитків. Це важливо як для справедливості, так і для майбутніх репарацій”.
Важливою рисою Реєстру є його максимальна доступність. Навіть у надскладних умовах, коли люди змушені тікати від обстрілів, не маючи змоги забрати документи, система дозволяє подавати заяву без офіційних актів чи фото достатньо власного опису події.
“Ваші слова це теж доказ. Це теж частина правди, яку ми маємо зафіксувати”, – наголосила Валерія Коваль.
Мінцифра як технічний архітектор зробила все, щоб подача заяв була можлива з будь-якої точки світу як із прифронтового села, так і з-за кордону. Платформа “Дія” підтягує частину інформації автоматично з державних реєстрів, спрощуючи бюрократичні бар’єри.
Які категорії збитків уже доступні і що попереду
На сьогодні в Реєстрі вже можна подавати заяви за 13 категоріями, серед яких депортація, вимушене переміщення, руйнування житла, порушення права на особисту недоторканність. Бета-тестування проходять нові категорії:
- “Втрата житла або місця проживання” (А3.3),
- “Вимушене переміщення за межі України” (А1.2),
- “Втрата приватного підприємництва” (А3.5).
До кінця 2025 року Мінцифра разом із партнерами планує запустити понад 10 нових категорій заяв. Вони охоплять пошкодження чи знищення житлової, державної і комерційної нерухомості, руйнування інфраструктури, втрату бізнесу, знищення об’єктів енергетики та критичних систем.
Вперше українці можуть офіційно фіксувати випадки насильницького переміщення та депортації дітей (категорія А2.8) й дорослих (А2.9) як у межах України, так і за її кордони.
Три ключові компоненти компенсаційного механізму
Механізм компенсації складається з трьох етапів:
- Реєстр збитків збір і зберігання заяв, які стають доказовою базою для майбутніх рішень.
- Компенсаційна комісія спеціальний орган, який визначатиме суми компенсацій на основі поданих заяв. У вересні 2025 року в Гаазі погоджено проєкт Конвенції про створення такої комісії. Її запуск очікується до кінця 2027 року.
- Компенсаційний фонд фінансова основа виплат, яку Україна пропонує наповнювати насамперед за рахунок заморожених російських активів. Це питання не лише фінансів, а й моральної відповідальності: агресор має заплатити за завдану шкоду.
Маркіян Ключковський, виконавчий директор міжнародного Реєстру збитків, зазначив:
“Іншого шляху до репарацій немає. Саме відновлення справедливості є головним драйвером, який веде цей механізм уперед. Адже компенсація це насамперед спосіб зробити крок до справедливості”.
Роль цифровізації: портал “Дія” та міжнародна підтримка
Мінцифра відповідає за технічну реалізацію Реєстру, і команда постійно розширює функціонал сервісу. Уже зараз понад 60 000 заяв подано до бази, і за прогнозами, на відшкодування може податися до 8 мільйонів українців, які постраждали від війни. Варто підкреслити, що це не лише українська ініціатива: до об’єднання зусиль долучилися 44 країни та Європейський Союз, що робить Реєстр першим у світі аналогом такого масштабу.
Актуально
Значення для майбутнього та актуальні виклики
Документування втрат через Реєстр не вимагає чекати завершення війни докази мають бути зафіксовані зараз, інакше вони можуть бути втрачені. Передані дані вже сьогодні стають аргументом для пошуку джерел фінансування майбутніх компенсацій. Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра пояснює:
“Кожна нова заява це більше підтверджень для того, щоб заморожені російські активи за кордоном пішли на компенсацію”.
Міжнародний Реєстр збитків охоплює події з 24 лютого 2022 року, але вже ведеться робота над розширенням часових меж до 2014 року для фіксації втрат у Криму та на Донбасі.
Міжнародний Реєстр збитків це унікальний інструмент, який поєднує людяність, цифрову доступність і міжнародну підтримку. Він створює юридичне підґрунтя для майбутніх репарацій та є символом руху України до справедливості й відновлення. Українцям важливо знати:
Кожна подана заява це не просто особиста історія, а частина спільної боротьби. Саме масова фіксація втрат робить відшкодування реальністю для мільйонів людей та для всієї держави.
About the Author
Читати також:
Нове коло санкцій та дипломатичного тиску: як Україна посилює міжнародний фронт проти Росії 
Дах над головою після війни: як Україна створює нову житлову політику 
Одеський міжнародний кінофестиваль: більше, ніж кіно 
I Форум з військового права: як Україна формує правові рішення для армії та суспільства у час війни
