Податки, надприбутки і стратегія банків: як фінансовий сектор змінюється
Банківська система України головний донор бюджету в умовах війни. За 2024 рік банки заробили рекордний прибуток до оподаткування 186,8 млрд грн, а податок на прибуток склав 95,9 млрд грн це 51% суми. Вже після сплати податків чистий прибуток залишився на рівні 90,9 млрд грн. Для порівняння: у 2022 році податкова частка була 25%, у 2023-му 48%. Всі ці показники наслідок державної політики, яка суттєво змінила джерела банківських доходів та правила їх оподаткування.
В умовах повномасштабної війни основне джерело прибутків банків депсертифікати НБУ та державні облігації Мінфіну. Це безризикові інструменти, які дозволяють заробляти значні кошти на відсоткових платежах держави. Фактично, банки отримують надприбутки без ризику для себе, але при цьому стають пасивними у кредитуванні реального сектору. Держава стимулює банківську систему до такої моделі, зв’язуючи гривневу ліквідність і пропонуючи привабливі умови розміщення коштів у державні цінні папери.
У 2023–2024 роках уряд ввів для банків підвищену ставку податку на прибуток 50%, тоді як для інших секторів діяла ставка 18%. Офіційна причина компенсувати “надприбутки”, отримані завдяки державній підтримці. У 2025 році ставка знизилася до 25%, але банки можуть враховувати збитки минулих років для зменшення оподаткування. Проте у першому півріччі 2025 року зниження обсягу податкових платежів не відбулося банки зберегли високі доходи та залишаються головним джерелом наповнення держбюджету.
Левову частку прибутку генерують державні банки, насамперед ПриватБанк. За шість місяців 2025 року він заробив 34,88 млрд грн до податків і сплатив 11,09 млрд грн податку на прибуток. Серед приватних лідерів ПУМБ і Універсал банк (monobank), а серед іноземних Райффайзен Банк. Загалом в рейтингу “ТОП 100 приватних платників податків” від Delo.ua переважають державні й великі системні банки, а також низка страхових компаній.
Вплив надподатку на ринок
Підвищене оподаткування було логічною реакцією держави на зростання доходів банків, проте створює низку ризиків. Національний банк України (НБУ) застерігає:
“Зараз ми взагалі вважаємо цю ініціативу небезпечною. Вона підриває довіру до податкової системи та матиме серйозні негативні наслідки не лише для банків”, – зазначає голова НБУ Андрій Пишний.
Основні аргументи НБУ:
- Банки використовують прибутки для нарощення капіталу й готовності до нових регуляторних вимог у межах інтеграції з ЄС.
- Підвищена ставка податку “карає” найбільш прозорий сектор, що забезпечує третину всіх податкових надходжень до бюджету.
- Зниження банківської рентабельності може зменшити готовність до кредитування та інвестицій у реальний сектор.
У 2026 році уряд планує знову повернути ставку податку для банків на рівень 50%, а також заборонити врахування збитків минулих періодів для зменшення оподатковуваної бази. Законопроєкт вже пройшов перше читання, хоча профільні експерти Верховної Ради застерігають: розрахунки очікуваних надходжень до бюджету можуть бути завищеними, а реальні наслідки складними для стійкості банківської системи.
Погляд учасників ринку
Банки визнають, що податкове навантаження є найсуттєвішим чинником для стратегії розвитку на найближчі роки.
“Окремо я би виділив наміри держави щодо повторного оподаткування банківської галузі у 50%, замість 25%, затверджених на цей рік. Це значне навантаження на капітал банків, що в умовах нових зовнішніх загроз і внутрішніх викликів може перетворитися на суттєві проблеми. Не впевнений, що усі банки зможуть легко впоратися з цим питанням і не призупинять кредитування економіки”, – коментує заступник голови правління ПУМБ Артур Загородников.
Водночас банки готують стратегії зростання:
“Мета до 2028 року повернути кредитний портфель до довоєнного рівня в євровому еквіваленті, що передбачає зростання приблизно на 20% щороку”, – зазначає фінансовий директор Credit Agricole Bank Віталій Кучер.
Український банківський сектор залишаєтьcя головним донором бюджету та опорою фінансової стабільності під час війни. Проте політика підвищених податків на надприбутки має дві сторони: вона дає миттєвий фіскальний ефект для держави, але водночас загрожує довгостроковій стійкості банків, обмежує їхню роль у відновленні економіки та фінансуванні бізнесу. Від балансу між податковими ініціативами та підтримкою кредитування залежить, чи зможе банківська система виконати своє ключове завдання після перемоги стати драйвером розвитку реального сектору.
About the Author
Читати також:
Банківський прибуток 2025: чому фінансовий результат знизився, попри зростання доходів 
Кліматичні цілі України під тиском війни: чому бізнес просить переглянути НВВ-2 
Податкова політика 2026: що зміниться для бізнесу та громадян 
Patriot для України: як союзники змінюють підхід до протиповітряної оборони
