Український фактор у польському зростанні: як біженці та бізнес формують нову економічну реальність Польщі
Польща увійшла до клубу трильйонних економік. Величезний внесок у цей прорив український. За словами посла України Василя Боднара, вклад українців у польський ВВП у 2024 році становив 2,7%, що дорівнює майже 30 мільярдам доларів. Водночас співвідношення польської допомоги Україні і наслідкового економічного ефекту 1:5: на кожну злоту витрат Польщі на українців повертається п’ять. На тлі війни й еміграції економічна взаємодія двох країн стала не просто фактом вона перетворилася на окремий феномен. Разом зі змінами польської міграційної політики та соціальних норм постає нова реальність: українці не просто працюють і споживають у Польщі вони забезпечують її розвиток.
Економіка Польщі зростає цифри говорять самі за себе
За даними, озвученими Боднаром, з 2022 року польський ВВП стабільно зростав:
- 2022 рік: +1,5%
- 2023 рік: +2,3%
- 2024 рік: +2,7%
- Прогноз на 2030 рік: +3,5%
Така динаміка робить Польщу однією з 20 найбільших економік світу. Фактично країна вже перетнула межу трильйонного ВВП. І цей перехід співпав із масовим прибуттям українців після початку повномасштабного вторгнення. Посол стверджує:
“Без українців не було б такого зростання ВВП у Польщі й такої її високої позиції серед країн із розвиненою економікою.”
79 тисяч українських підприємств у Польщі
Один із ключових інструментів упливу підприємницька активність українців. За різними оцінками, понад 79 тисяч приватних компаній, зареєстрованих у Польщі, мають українську участь. Їхня роль двояка:
- Створення робочих місць для поляків і українців.
- Формування доданої вартості всередині польської економіки, підсилення конкуренції.
Тут важливо: діяльність українських бізнесів уже інтегрована у польську економіку, а не є «тимчасовим феноменом». Вони входять до бізнес-асоціацій, підписують міжнародні угоди, розширюють ланцюги постачання. Посол додає:
“Український бізнес у Польщі працює на місцеву економіку. Він інтегрувався і наразі є невіддільним від польської екосистеми.”
Польща змінює правила: електронна легалізація і соціальні обмеження
Паралельно зі зростанням польської економіки спостерігаємо посилення контролю та бюрократизацію. Зокрема:
- Заяви на карту побиту (karta pobytu) тепер можна подавати винятково онлайн, через платформу MOS.
- Доступ до програми “800+” (виплати на дітей) обмежено тільки для офіційно працевлаштованих сімей.
Ці зміни болючі для тих, хто не може легалізувати працю офіційно. Але водночас вони стимулюють детінізацію української зайнятості.
Не всі працюють за фахом, але більшість працюють
Близько 70% українців, які переїхали до Польщі після 2022 року, знайшли роботу або відкрили бізнес. Проте більшість працюють на посадах, які не відповідають їхній кваліфікації, через:
- мовний бар’єр;
- відсутність підтвердження дипломів;
- складність доступу до професійних об’єднань чи ліцензування.
Тим не менш, українці закрили значну частину дефіцитних позицій: будівельників, технічного персоналу, медичних помічників, працівників логістики. Це дозволило Польщі зберегти темпи зростання, навіть попри зростаючий рівень безробіття рекордний у 2025 році.
Чи готові українці залишатися?
Попри активність у бізнесі й зайнятості, переважна більшість українців декларує намір повернутись після повної стабілізації ситуації в Україні.
- Лише 1,5% українців отримали польське громадянство за останні 5 років.
- Багато хто чекає на плани відбудови України, щоб повернутися зі знаннями, досвідом і заробленим капіталом.
“Більшість планують повернутись додому. Бо вдома є вдома, і робочих рук в Україні буде вдосталь.”
Мовний бар’єр: реальний чи перебільшений?
Дані різняться:
- деякі джерела пишуть, що лише 40% українців володіють польською мовою на базовому рівні;
- інші що понад 70% працюючих українців мають базові навички мовлення.
Проблема у тому, що українці працюють понаднормово, тому не мають часу вивчати мову системно. Водночас студенти найбільш адаптована частина емігрантів, вони часто стають конкурентами для поляків на ринку праці.
Сьогодні Польща країна, де українці не на утриманні, а економічні партнери.
- На кожен 1 злотий державних витрат на українців 5 злотих повертається в економіку.
- Українці заповнили дефіцитні кадри, запустили десятки тисяч компаній, створили робочі місця, наповнюють бюджет.
- Польща, попри реторичні напруги, виграє структурно: демографічно, економічно, інфраструктурно.
Це не історія утриманців. Це історія транзитної взаємодії двох економік, де іммігранти стають факторами зростання, а не тягарем. Далі мудра міграційна політика, баланс соціальних норм і партнерство на рівні бізнесу. А для України важливий сигнал: тисячі громадян набули за кордоном навичок, грошей і зв’язків, які стануть ресурсом відбудови й розвитку після перемоги.













