Курс гривні у 2026–2027: що впливає на валютний ринок і чому “чорні лебеді” все ще загрожують стабільності
Україна входить у 2026 рік із новою економічною реальністю. Після кількох років турбулентності фінансові органи декларують: валютний ринок під контролем, а курс долара у найближчі два роки не перевищить межу у 48 гривень. Уряди та МВФ закладають у бюджети саме ці цифри. Проте за спокійною поверхнею завжди є підводні течії. Аналізуючи прогнози й макроекономічні тренди, варто не тільки дивитися на цифри, а й розуміти природу ризиків у тому числі так званих “чорних лебедів”.
Фундаментальні чинники валютної стабільності
Базовий сценарій для гривні ґрунтується на кількох опорах:
- зростання експорту (агро, металургія, ІТ, озброєння),
- скорочення імпорту, особливо енергоносіїв,
- збільшення міжнародних резервів,
- збереження зовнішньої підтримки понад 45 млрд дол. у 2026 році.
Уряд і НБУ підкреслюють: із 2027 року очікується скорочення дефіциту валюти приватного сектору завдяки покращенню торговельного балансу. Уряд закладає у бюджет середньорічний курс 45,7 грн/дол., МВФ 45,4 грн/дол., НБУ не публікує офіційних прогнозів, але їхня політика спрямована на контроль і плавну корекцію. Міжнародні резерви зростають, а імпорт зменшується. Пропозиція валюти у приватному секторі зростає через гарний урожай, розвиток ІТ-експорту, пожвавлення металургії. Очікується також відновлення припливу інвестицій.
Ключові ризики очевидні: війна, руйнування інфраструктури, нерегулярність зовнішнього фінансування, трудова міграція. Якщо ситуація не вийде з-під контролю ринок буде залишатися керованим. Але є ще одне поняття, якого не враховують жодні прогнози це “чорні лебеді”.
“Чорний лебідь” – це несподівана подія, яка різко змінює ситуацію та має масштабні наслідки. Її неможливо точно передбачити, але можна уявити її вплив на валютний ринок. В економічній історії України такі “лебеді” уже з’являлися:
- Приклад 1: різка ескалація бойових дій. Наприклад, атака на енергосистему взимку, масове руйнування інфраструктури чи блокада портів, що раптово унеможливить експорт зерна й металу. В результаті зменшення валютної виручки, паніка на ринку, тиск на гривню.
- Приклад 2: раптова зупинка зовнішнього фінансування. Уявімо собі політичну кризу у західних партнерів, зміну уряду, вибори у США чи ЄС, що призводять до “замороження” чи скорочення допомоги. Україна лишається без фінансової подушки, а резерви швидко зменшуються.
- Приклад 3: глобальна фінансова криза або катастрофічний дефолт якоїсь великої країни. Світова нестабільність миттєво відбивається на економіці України починається відтік капіталу з усіх ринків, валютний курс стає неконтрольованим.
- Приклад 4: техногенна чи природна катастрофа. Удар стихії, наприклад, повінь чи аварія, що порушує виробничі або логістичні ланцюги, також може мати ефект “чорного лебедя”.
Ці події не враховані у жодному з урядових чи міжнародних макросценаріїв, але їхній вплив може миттєво перекреслити всі моделі.
Чому курс лишається контрольованим (і що може піти не так)
Поки що фінансова система працює стабільно. НБУ проводить одну з найжорсткіших монетарних політик у регіоні. Гривня тримається не стільки за рахунок внутрішньої економіки, скільки завдяки міжнародній допомозі й партнерству. Але, як підкреслює аналітик Діляра Мустафаєва:
“Якщо базові припущення справдяться, у 2026-2027 роках курс долара не вийде за межі 48 гривень. Ринок залишатиметься керованим. Але все залежатиме від перебігу війни і стабільності зовнішньої підтримки.”
Усі “чорні лебеді” це нагадування про крихкість макроекономічних розрахунків. Саме тому, навіть за оптимістичних сценаріїв, Україні потрібен запас гнучкості, розвиток внутрішнього ринку, нові драйвери експорту, і стратегічна комунікація з партнерами.
Поточні прогнози щодо курсу гривні логічні й обґрунтовані. Але справжня стабільність на валютному ринку це наслідок не лише фінансової дисципліни, а й сили зовнішніх зв’язків, надійності партнерів, безпеки країни. Головне пам’ятати про “чорних лебедів”: до них не можна бути готовим повністю, але розуміння їхньої природи дозволяє вибудовувати стійкіші механізми для подолання майбутніх викликів.














