Новий формат: вся енергія для України. Чому експорт електроенергії наразі неможливий
В Україні тема експорту електроенергії до європейських країн знову стала об’єктом суспільного обговорення. Попри численні запити до Міністерства енергетики, ситуація залишається незмінною усі наявні потужності генеруючих підприємств використовуються виключно для покриття внутрішнього попиту. Причина такої жорсткої економії проста й болюча:
“Внаслідок масованих ракетно-дронових атак ворога в Україні пошкоджені всі великі теплові та гідроелектростанції. Їхні можливості виробляти електроенергію значно знизились. А потреби споживачів залишились на тому ж рівні, що й до атак. Тому всі доступні потужності вітчизняних електростанцій зараз працюють винятково для покриття внутрішнього споживання відповідно експорт електроенергії за межі України не здійснюється”, – йдеться у повідомленні Міністерства енергетики.
Після останніх хвиль обстрілів інфраструктури ситуація ускладнилася. Українська енергосистема, попри інтеграцію до європейської мережі ENTSO-E, не може забезпечити надлишок для експорту. Всі основні АЕС, ГЕС, ТЕС та ТЕЦ працюють на межі можливостей, щоб підтримати стабільність у країні, яка щодня стикається з викликами війни та відновлення. Додатково, Міністерство енергетики наголошує на ключовій різниці між поняттями технічних перетоків і реального експорту.
“Українська енергосистема є частиною європейської енергомережі. Коли енергосистеми з’єднані між собою, між ними існують технічні перетоки. Дехто, помилково чи цілеспрямовано, плутає це з комерційним експортом, не розуміючи, як працює об’єднана енергосистема”, – підкреслюють у профільному міністерстві.
Тобто, якщо на кордоні з Польщею, Угорщиною чи Румунією фіксується обмін енергією, це не означає продажу електроенергії за гроші. Це технічний аспект балансування мережі, який не приносить Україні прибутків і не є ринковою операцією.
Підвищений попит всередині країни лишився стабільним, незважаючи на втрати у генерації. Населення, промисловість, критична інфраструктура потребують постійного постачання, і всі доступні ресурси спрямовані саме туди. Питання експорту може повернутися до порядку денного лише після повного відновлення виробничих потужностей, коли буде створено надлишок генерації.
Ситуація на українському енергетичному ринку сьогодні це приклад жорсткого балансу між реальністю війни, вимогами часу та потребами власної країни. Усі офіційні джерела підтверджують: експорт електроенергії наразі неможливий, а пріоритет це енергетична безпека та стабільність українського споживача.
У цей момент держава не може дозволити собі розкіш експорту, навіть попри те, що технічна інтеграція з Європою вже відбулася. Будь-яке відновлення експорту стане можливим лише після повного покриття внутрішнього попиту та відновлення зруйнованих станцій. Для бізнесу, урядовців і суспільства важливо розуміти різницю між технічними перетоками та реальними ринковими операціями, аби не ставати жертвою маніпуляцій чи необґрунтованих сподівань.
Ключова теза зараз уся енергія країни має працювати на її власне виживання і розвиток. У цих умовах експорт не просто неможливий він був би ризиком для всієї системи. Тому пріоритет лише внутрішній споживач, без винятків.
About the Author
