Новий формат: захист банківської таємниці по-новому. Що змінює ініціатива НБУ та чому ризики для клієнтів відсутні
Останні ініціативи Національного банку України стосовно порядку зберігання, захисту й розкриття банківської таємниці викликають чималий інтерес серед фінансистів, правників і клієнтів банків. На перший погляд, мова йде про технічні зміни, але насправді це важливий крок у напрямку цифровізації фінансового сектору, забезпечення безпеки та зручності для користувачів. Національний банк запропонував дозволити підписання запитів і дозволів щодо розкриття банківської таємниці удосконаленим електронним підписом з кваліфікованим сертифікатом. Таке рішення сприятиме впровадженню концепції «paperless» відмові від паперових носіїв та переходу до електронного документообігу.
“Редакторські зміни, які нібито удосконалюють безпечність процесу. Насправді просте уточнення з іншими нормативно-правовими актами,” – коментує Олександр Карпов, директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем.
Зміни у тому, що письмові запити й дозволи на розкриття банківської таємниці можна буде підписувати як кваліфікованим електронним підписом (КЕП), так і удосконаленим електронним підписом (УЕП) із кваліфікованим сертифікатом. Це відповідає сучасній практиці у сфері публічних електронних послуг, податковому, митному законодавству та стандартам електронної ідентифікації. Підхід, за якого громадяни й бізнес мають змогу підписувати офіційні документи в електронному вигляді, вже давно діє у суміжних сферах від соціальних до фінансових послуг.
Важливо, що при цьому не змінюється ані перелік осіб, які мають право на доступ до банківської таємниці, ані обсяг інформації, яка підлягає розкриттю згідно із законом. Доступ до банківської таємниці, як і раніше, матимуть лише визначені законодавством особи державні органи, суди, правоохоронці, Мін’юст та інші суб’єкти, котрі отримали відповідний дозвіл у встановленому законом порядку. Додатково у проєкті постанови НБУ передбачено, що приватні виконавці також зможуть подавати запити на отримання інформації, використовуючи КЕП.
Технічний характер змін підкреслює і пресслужба НБУ: “Включення УЕП з кваліфікованим сертифікатом до переліку електронних підписів, які можуть використовуватися для підписання запитів (дозволів), що становить таємницю надавача платіжних послуг, в електронній формі власниками такої інформації відповідає загальнодержавному підходу.” Тобто йдеться не про розширення доступу до інформації, а лише про спрощення процедури її запиту й підписання, уніфікацію з іншими державними онлайн-сервісами.
Важливо розуміти й контекст змін. Влітку цього року ухвалено низку законів і урядових постанов, які розширили повноваження органів державної влади щодо доступу до банківської таємниці для захисту інтересів України в міжнародних судах, а також у питаннях факторингу. Зокрема, Мін’юст отримав право безпосередньо запитувати таку інформацію для представництва держави у закордонних юрисдикціях. Новий механізм дозволяє реагувати швидше на виклики та забезпечує повноцінний правовий захист інтересів України у міжнародних процесах. Для клієнтів банків та небанківських фінансових установ питання ризиків лишається одним із ключових. На це Національний банк відповідає однозначно: “Такі ризики відсутні.” Усі зміни є технічними, не впливають на обсяг чи перелік конфіденційної інформації, не порушують гарантії захисту персональних даних, а навпаки дозволяють проводити електронний документообіг без паперових бюрократичних перепон, із повним дотриманням вимог законодавства.
Ініціатива НБУ з удосконалення електронних процедур підпису й подачі запитів на розкриття банківської таємниці це логічний етап діджиталізації фінансового сектору України, який уже давно працює в інших сферах державного управління. Вона дозволяє суттєво спростити бюрократичні процедури для клієнтів, адвокатів, приватних виконавців та органів влади. Водночас жодних реальних ризиків для клієнтів банків ці зміни не несуть, оскільки ані права доступу, ані обсяг інформації не змінюються.
Фінансові установи повинні й надалі гарантувати захист банківської таємниці на всіх рівнях, а електронізація підпису це лише сучасний інструмент, який робить життя простішим і безпечнішим. У сучасній фінансовій екосистемі саме такі зміни закладають основу для розвитку, довіри та ефективності роботи із конфіденційною інформацією в інтересах клієнтів і держави.
About the Author
Читати також:
Відкритий банкінг в Україні: зміни, перспективи та виклики для банків, бізнесу і клієнтів 
Нові повноваження Мін’юсту щодо банківської таємниці: баланс між державним інтересом і правом на приватність 
Розмова Зеленського і Трампа: як Patriot і ультиматуми США впливають на війну в Україні 
Зміни з 1 травня 2025: що важливо знати українцям вже сьогодні
