Дефіцит металобрухту в Україні у 2026 році: чому сировини не вистачає навіть для внутрішнього ринку
У 2026 році Україна стикнеться з гострим дефіцитом металобрухту. Ця проблема вже зараз турбує ключових гравців ринку, а ситуація має всі ознаки системної кризи, а не тимчасових коливань. На конференції Української асоціації вторинних металів 28 листопада представники металургійних заводів заявили про прямий ризик дефіциту: «Вже у наступному році на ринку брухту буде дефіцит» – так окреслили ситуацію учасники ринку. Голова правління «Інтерпайп Дніпровтормет» Валентин Макаренко підкреслив: «Інтерпайп Сталь» після тимчасової зупинки планує у грудні відновити виплавку сталі, а в наступному році надолужити втрачені обсяги та збільшити виробництво». Плани щодо збільшення виробництва анонсує і «Метінвест». Генеральний директор «Метінвест-Ресурс» Іван Ковалевський заявив: «У 2026 році планується збільшити виробництво на 300-500 тисяч тонн».
За оцінкою аналітика «Укрпромзовнішекспертизи» Сергія Поважнюка, «дефіцит металобрухту носить не ситуативний, а структурний характер». Заготівля брухту в Україні з початку повномасштабного вторгнення впала у два рази з 4 до менше ніж 2 мільйонів тонн на рік. Головна причина «тимчасова втрата промислових регіонів на сході та півдні країни».
Ще одна критична деталь потреба в інвестиціях. «Щоб наростити заготівлю, треба інвестувати в обладнання… Заготівля брухту потребує окремого майданчика для підготовки та зберігання, техніки, навченої бригади для порізки та складання», – пояснив Поважнюк.
Альтернативні джерела не рятують ринок
З початку широкомасштабного вторгнення логічним резервом для ринку мав стати військовий брухт. Проте обсяги, які реально може надати Міноборони, вкрай малі.
«Загальні запаси чорних та кольорових металів на балансі відомства не перевищують 20-25 тисяч тонн. Ми реалізували у цьому році 11,5 тисяч тонн», – зазначив представник Міністерства оборони, додавши: «У відомстві не вистачає робочих рук для підготовки брухту».
Плани на 2026 рік лише 10 тисяч тонн. «Навіть, коли гостра фаза війни буде завершена, не можемо гарантувати зростання обсягів заготівлі брухту. Не буде сотні тисяч тонн навіть…». Головна перешкода вибухонебезпечність залишків військової техніки. Не вирішує проблему й залізничний брухт.
«На сьогодні запаси брухту на майданчиках Укрзалізниці становлять близько 250 тисяч тонн. Кожного року додається ще близько 100 тисяч ресурсу», – розповіла заступниця директора Департаменту майнової політики АТ «Укрзалізниця» Тетяна Аксьоненко.
Та навіть ці ресурси залишаються лише потенційними: «Наступного року буде до 10 тисяч вагонів на виключення. Розуміємо, що у нас фізично немає ні людей, ні можливостей це порізати…» У найкращі роки «Укрзалізниця» могла різати лише 4 тисячі вагонів на рік. У підсумку, Міноборони та «Укрзалізниця» здатні забезпечити лише близько 40 тисяч тонн на рік це лише 2% потреб. «Ресурс Міноборони та “Укрзалізниці” не вирішує проблеми дефіциту металобрухту», – підсумували учасники конференції.
Для стабілізації ситуації Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства запропонувало проект постанови про встановлення нульової квоти на експорт брухту у 2026 році.
Це дозволить залишити дефіцитну сировину на внутрішньому ринку.
Проблема дефіциту металобрухту в Україні це не тимчасовий «перелом», а тривала структурна криза. За фактом:
- Обсяги заготівлі впали удвічі через втрату промислових регіонів.
- Металургійні компанії вже планують збільшувати випуск сталі, але сировини не вистачає навіть для теперішніх обсягів.
- Військовий і залізничний брухт лише допоміжні, а не основні джерела.
- Обмеження експорту вимушений крок для збереження ринку, але він не вирішує проблеми нестачі ресурсів.
- Вирішення потребує інвестицій у технічну інфраструктуру, створення нових майданчиків для заготівлі й навчання персоналу.
«У нас може виникнути дуже велике напруження з брухтом, щоб наростити заготівлю, треба інвестувати в обладнання», – констатує Сергій Поважнюк.
Головне якщо найближчим часом не буде системної стратегії для збільшення заготівлі, у 2026 році країна може зіткнутися із ще глибшим дефіцитом, який загальмує не лише виробництво сталі, а й конкурентоздатність усього українського металургійного сектору.
About the Author
Читати також:
Чому підвищення тарифів Укрзалізниці у 2025-2026 роках може стати критичним для бізнесу й економіки 
Ринок праці 2026: як дефіцит кадрів та зростання зарплат змінюють правила для бізнесу 
Дефіцит бензину в Росії: чому Кремль терміново закуповує пальне в Білорусі та обмежує продаж у регіонах 
Середня зарплата в Україні: що прогнозує уряд на 2026-2028 роки та як інфляція вплине на доходи
