Перейменування скверів у Києві: нові імена та зміст для міського простору
У грудні Київська міська рада ухвалила низку рішень, які можуть здатися формальністю лише на перший погляд. Йдеться про найменування й перейменування скверів зелених зон, що до цього часу були або безіменними, або мали назви з радянським чи умовним змістом. Насправді це більше, ніж нові таблички.
Назви парків і скверів формують міську ідентичність, закріплюють у просторі важливі для киян і всієї країни імена, символи, події. Кожна така зміна це і прояв пам’яті, і сигнал наступним поколінням: хто для нас є орієнтиром.
Один із ключових міських просторів Контрактова площа тепер має одразу два сквери з яскравою ідентичністю.
- Сквер біля пам’ятника Петрові Сагайдачному відтепер офіційно носить ім’я видатного гетьмана. Постать Петра Сагайдачного тісно пов’язана із київським козацтвом та міщанством, і тепер його ім’я офіційно повертається у міський простір.
- Зелену зону навпроти Києво-Могилянської академії названо на честь Григорія Сковороди. Це не лише формальний жест: ім’я філософа й педагога вписується у контекст університетського середовища, отримує свою “адресу” поруч із студентами, викладачами, молоддю.
“Для мешканців Подолу це означає просту річ: знайомі місця тепер отримали ідентичність і впізнаваний маркер у міському просторі.”
Ці рішення підкреслюють зв’язок минулого і сьогодення: тут перетинаються буденність і філософія, козацька історія та сучасний Київ.
Шевченківський район: сквери з іменами реальних людей і символів
У Шевченківському районі три зелені зони отримали нові, осмислені назви:
- Сквер героя Артема Соханя (колишній «Слава танкістам») тепер названий на честь киянина й військовослужбовця, який загинув у російсько-українській війні. Це не просто зміна таблички:
“Перейменування стало способом вшанування конкретної людини киянина, який віддав життя за Україну.” - Сквер Сергія Виноградського безіменна раніше зелена зона на розі вулиць Богдана Хмельницького та Олеся Гончара. Сергій Виноградський видатний мікробіолог, засновник ґрунтової мікробіології.
“Ця постать ще один нагадок киянам: видатні науковці народжувалися й працювали у нашому місті, хоча не завжди мають належне вшанування.” - Сквер імені Імама Шаміля простір між вулицями Герцена та Овруцькою названо на честь керівника національно-визвольної боротьби народів Північного Кавказу.
“Це потужний геополітичний символ: Київ послідовно відображає підтримку народів, які боролися за свободу.”
Що дають місту нові назви: більше ніж орієнтири
Перейменування скверів змінює не лише карти:
- Місто отримує зрозумілі орієнтири: простіше призначати зустрічі, прокладати маршрути, проводити екскурсії.
- Повертається історична пам’ять: кожна назва нагадує про конкретну людину чи ідею, формує глибше розуміння міста.
- Громади залучені до процесу: ініціативи часто йдуть “знизу”, від мешканців, організацій, ветеранських спільнот.
“Нові назви скверів не про зміну табличок. Це про зміст.”
Київ вкотре демонструє, що створення імен це спільна праця, а не формальна процедура. Від козацької доби й наукових досягнень до сучасної війни і солідарності з іншими народами все це вписано у топоніміку столиці.
Останніми роками у Києві триває системний процес переосмислення назв.
“На картах столиці з’являються назви, що відповідають українській історії та сьогоденню. Сквери це невеликі, але дуже видимі точки. Саме тут мешканці щодня проходять дорогою на роботу чи під час прогулянки з дітьми.”
Пам’ять про місто закладається у дрібницях: через знайомі сквери, імена яких тепер говорять про найважливіше.
Коротко: де шукати нові назви
Контрактова площа:
- Сквер імені Петра Сагайдачного
- Сквер імені Григорія Сковороди
Шевченківський район:
- Сквер героя Артема Соханя (колишній «Слава танкістам»)
- Сквер імені Сергія Виноградського (Хмельницького / Гончара)
- Сквер імені Імама Шаміля (Герцена / Овруцька)
Столичні зелені зони це не просто трава й дерева. Це простір пам’яті, солідарності та взаємної поваги. Кожна нова назва знак того, що Київ уважно ставиться до свого минулого і майбутнього.
Це послідовна політика, спрямована на формування міського середовища, в якому важливе не лише “як пройти”, а й “чому саме тут це ім’я”. Нові імена у міському просторі це маркери ідентичності й ознаки того, що Київ пам’ятає, вшановує і розповідає свою історію.














