Ринок ритейлу й e-commerce України: нові тренди, кризи й очікування змін
У 2025 році роздрібна торгівля в Україні переживає справжню перебудову. Нові магазини масово відкриваються у Києві та на заході країни, а лідерами з темпів зростання стають мінімаркети біля дому. За даними RAU, у першому півріччі 2025 року найбільша кількість нових FMCG-точок з’явилася саме у столиці та на заході України. Висока платоспроможність і щільність населення у Києві та області забезпечили 37,4% відкриттів, ще більше нових локацій 43,7% припало на західні регіони, де спостерігається зростання кількості внутрішньо переміщених осіб. Центральна Україна отримала 16% нових магазинів, а на півночі, півдні та сході динаміка майже нульова 1,7% і по 0,6% відповідно.
Лідери ринку визначають ритм. У першій десятці FMCG-ритейлерів України за кількістю торгових точок у першому півріччі 2025-го домінує АТБ, яка налічує 1278 магазинів. За цей період відкрито 26 нових, три закрито. Fozzy Group («Сільпо», «Фора», Fozzy Cash&Carry, Thrash!) додала до мережі 27 точок, закривши десять, довівши свою мережу до 831 магазину. До лідерів також входять «Клевер Сторс» («Сім23», «Сімі») 368 маркетів, здебільшого у західних областях. За рахунок активного зростання ця компанія випередила VolWest Group («Наш Край», SPAR), яка поступилася навіть мережі «М’ясомаркет» від МХП: у «М’ясомаркету» 273 точки, на вісім більше за VolWest, хоча обидві за пів року закрили більше магазинів, ніж відкрили. У топ лідерів також входять «КОЛО» 246 магазинів, «Файно Маркет» 212 точок і активна експансія за межі Кіровоградщини, а також вінницька «Альянс Рітейл Груп» («Домашній маркет», Osnova, Pro, Mashket) із 155 магазинами. Новачком рейтингу стала мережа виномаркетів OKwine, що працює у 27 містах країни й за пів року зросла на шість точок, витіснивши одеську «Таврію В» (134 магазини).
Формати «біля дому» демонструють найвищі темпи зростання. Лідером за темпами відкриттів стали «Сім23» та «Сімі»: плюс 18% до мережі це 56 нових магазинів за пів року. Основний драйвер формат «Сімі», запущений у грудні 2022 року як convenience store із акцентом на food-to-go. Друге місце за приростом утримує АТБ 26 нових точок, нарощення мережі на 23 магазини з урахуванням закриттів. Третє місце у «Мі Маркет» від литовського ритейлера Novus: плюс 18 магазинів без жодного закриття. Активно розширюється «Файно Маркет»: плюс 16 точок та вихід у Київську й Вінницьку області, мережа працює у семи регіонах та перетнула позначку 200 магазинів. П’ятірку динамічних лідерів замикає Thrash! (Fozzy Group): за пів року плюс 13 локацій при двох закриттях.
Непродуктовий ритейл теж розпалює конкуренцію. Як зазначає виконавча директорка мережі EVA та EVA.UA Ольга Шевченко, «рівень конкуренції у ритейлі надзвичайно високий. EVA утвердилась як лідер drogerie-сегменту України. Однак фактично ми конкуруємо не лише з drogerie-мережами, а й, наприклад, з ритейлерами формату one dollar store, які активно розширюють асортимент доступної косметики та побутової хімії». Вона також додає: «також активно розвиваємо електронну комерцію. Наша найближча ціль стати номером 1 в сегменті beauty e-commerce в Україні. За умови відносно сприятливих обставин зростання мереж продовжиться, бо в бізнесі зупинка означає не стабільність, а рух назад». За даними Gradus Research, приблизно 90% українців живуть у стані хронічного стресу, що безпосередньо впливає на споживчі рішення. За три роки частка споживачів, які обирають українські товари, збільшилася з 69% до 74%. Помітно знижується значущість бренду якщо наприкінці 2022 року понад половина покупців уважно стежила за марками, то у березні 2025 року 44% заявили, що не зважають на бренд. Водночас 50% лишаються вірними улюбленим маркам, а частка тих, хто готовий пробувати нові, зросла з 34% до 39%. Найбільше на це впливає економічна ситуація: дві третини українців стабільно обирають дешевші бренди, але водночас помітно зросла частка тих, хто купує дорожчі товари, особливо серед молоді.
Ринок e-commerce у 2025 році демонструє складну динаміку.
З одного боку, спостерігається ріст доходів (аналітики Promodo відзначають зростання на 11% рік до року), з іншого вперше за кілька років фіксується зменшення кількості унікальних покупців. По окремих категоріях ринку ситуація неоднозначна: у сегменті електроніки дохід зріс на 29% у гривнях, продукти та алкоголь дали плюс 45%, зоотовари плюс 48%. Однак в одязі й взутті дохід впав на 2%, кількість покупок зменшилася на 12%. Основний дохід ритейлерам приносять постійні клієнти. 60% онлайн-покупок здійснюють із телефону, у великих ритейлерів чверть замовлень із застосунків.
Серйозною проблемою для ринку стала кадрова криза. Дефіцит персоналу посилився через мобілізацію, виїзд молоді та кваліфікованих фахівців за кордон. За словами заступниці міністра економіки Тетяни Бережної, у 2024 році рівень безробіття становив 14,2%. Очікується, що у 2026-му він знизиться до 10,6%. Потреба у працівниках до 2030 року оцінюється у 4,5–5 мільйонів осіб. Бізнес шукає вихід: залучають неповнолітніх, жінок на дефіцитні позиції, впроваджують програми перекваліфікації. Після нещодавнього рішення уряду дозволити чоловікам 18–22 років виїжджати за кордон, 37% роботодавців повідомили про втрату працівників цієї вікової групи. Є ризик, що разом із чоловіками країну залишать і члени їхніх родин.
Серед ключових компаній ринку АТБ, Fozzy Group, NOVUS, VolWest Group, Епіцентр К, Фокстрот, EVA, BROCARD Україна, Аврора, ЦУМ Київ. АТБ утримує позицію абсолютного лідера за товарообігом, обсягом сплачених податків, географією присутності та чисельністю співробітників. У першому півріччі 2025 року товарообіг АТБ склав 139,4 млрд грн це на 19,8% більше, ніж рік тому. Fozzy Group розвиває омніканальні формати, відкрила перший магазин у Польщі та нарощує доставку LOKO. NOVUS інвестує у власну логістику, виробництво, цифрові сервіси. VolWest Group активно розвиває франчайзинг і запускає програми для молодих спеціалістів. Епіцентр К не лише відкриває нові ТРЦ та сімейні парки розваг, а й виходить на ринок електроенергії та будує нові агропереробні заводи. Фокстрот робить акцент на енергонезалежності, встановлює резервне обладнання та нарощує онлайн-продажі. EVA, як найбільша мережа drogerie, інвестує у розвиток, відкриває нові формати, а також модернізує логістику. BROCARD розвиває концептуальні простори, Аврора збільшує частку українських товарів, а ЦУМ Київ поєднує традицію з інноваціями, підтримуючи українських виробників. Ринок роздрібної торгівлі України у 2025 році проходить через масштабні зміни. Відкриття нових магазинів концентрується у Києві та на заході країни там, де платоспроможність і попит лишаються високими навіть в умовах війни. Лідерами зростання стають формати «біля дому», а стратегічною відповіддю на виклики ринку стає гнучкість, розвиток омніканальних і value-моделей, персоналізація та впровадження нових форматів. Кадрова криза, стрес і зростаюча чутливість до ціни змінюють поведінку споживача: акцент на економію, підтримку українських брендів і пошук оптимального співвідношення ціна-якість.
Актуально
«Рівень конкуренції у ритейлі надзвичайно високий. EVA утвердилась як лідер drogerie-сегменту України. Однак фактично ми конкуруємо не лише з drogerie-мережами, а й, наприклад, з ритейлерами формату one dollar store, які активно розширюють асортимент доступної косметики та побутової хімії», – говорить Ольга Шевченко.
«Також активно розвиваємо електронну комерцію. Наша найближча ціль стати номером 1 в сегменті beauty e-commerce в Україні. За умови відносно сприятливих обставин зростання мереж продовжиться, бо в бізнесі зупинка означає не стабільність, а рух назад».
Професійна відповідь українського ритейлу на ці виклики інвестиції у технології, нові формати, підтримка команди, співпраця з національним виробником. Саме це дає надію на стабільність ринку навіть у складних умовах.
About the Author
Читати також:
Рейдерство в Україні 2025: тенденції, статистика та відповідь держави 
Відключення електроенергії восени 2025 року: як змінюється енергетика під тиском атак 
Open banking в Україні: як зміниться безготівкова оплата з 1 серпня 2025 року 
Ринок електромобілів в Україні: зростання попри війну і що гальмує розвиток інфраструктури
