VR-технології на війні: як віртуальна реальність перестала бути іграшкою і стала інструментом виживання
Ще кілька років тому VR-окуляри сприймалися як символ розваг та експериментальних освітніх проєктів. Вони існували поруч із індустрією ігор, демонстраціями в наукових лабораторіях та окремими нішевими стартапами. Але війна змінила не лише безпековий ландшафт країни, а й логіку розвитку технологій. Тепер VR в Україні це не про забавки. Це про підготовку пілотів, операторів дронів, військових медиків, саперів та інженерів ППО в умовах, максимально наближених до реальних бойових ситуацій. Це технологія, яка здатна зберегти життя, скоротити час підготовки та значно зменшити вартість навчання.
Паралельно із цим світові лідери стабільно збільшують інвестиції у VR, особливо у проєкти dual-use. У 2024 році глобальний ринок VR для оборони оцінили у понад 1 млрд доларів, а до 2032 року прогнозують зростання до 3,6 млрд доларів. Північна Америка контролює 44,73% цього сегмента, що демонструє: технологія давно перестала бути новинкою, вона стала частиною оборонних стратегій провідних країн.
Україна, опинившись у реаліях повномасштабної війни, була вимушена пришвидшити розвиток VR у рази. За чотири роки з’явилися десятки команд, що створюють власні рішення для військових та ветеранів від FPV-тренажерів до комплексів для реабілітації після поранень. Серед активних учасників ринку Aspichi, «Технарі», Atmaraksi, Advin, Blue Arrow та інші. Щоб зрозуміти, як формується цей ринок, важливо розмежувати поняття, які часто використовують як взаємозамінні. VR або Virtual Reality це повне занурення у цифровий простір, де реальність відрізана повністю. Користувач бачить лише віртуальний світ, а серед відомих пристроїв Vision Pro, Quest 3, Steam Frame. AR або Augmented Reality накладає цифрові об’єкти на реальність, що знайоме кожному, хто користувався фільтрами у соцмережах чи грав у Pokemon Go. MR або Mixed Reality поєднує віртуальне і реальне середовище та дозволяє взаємодіяти із цифровими об’єктами в просторі. А XR це узагальнюючий термін, який охоплює всі реальності разом. FPV-окуляри, які використовують оператори дронів, технічно не є VR, але саме VR-симулятори наразі є основним тренувальним інструментом для підготовки FPV-пілотів. До 2022 року українська VR-індустрія існувала, але була дуже локальною. З’являлися студії, що працювали над симуляторами, архітектурними та освітніми продуктами, але попит залишався мінімальним. Серед найвідоміших стартапів були VR Inn, що залучив 100 000 доларів у 2019 році, та VRpartments, який отримав 310 000 доларів грантових коштів у Польщі. Українські компанії Qualium Systems та Lucid Reality Labs працювали на міжнародному ринку, але в Україні індустрія лише формувалася.
Повномасштабна війна повністю змінила ситуацію. Зросла потреба у безпечних тренуваннях, здатних моделювати бойові умови без загрози для життя. Міноборони почало активно шукати VR та AR-рішення для навчання піхоти, FPV-пілотів, водіїв техніки, інженерів, саперів та медиків. Мобільні комплекси L7 Simulators можна розгорнути за 15-20 хвилин будь-де від тренувальної бази до підземного укриття. Вони підходять для «водіїв техніки допомога в навчанні водіння військової техніки», а також для «евакуації та медперсоналу VR допомагає тренувати людей, як виконувати свою роботу в умовах, наближених до бойових».
Паралельно з навчальними системами з’являються нові засоби управління технікою. Через загрозу від російських «шахедів» почали розробляти FPV-дрони Sting, якими можна керувати через VR-окуляри. У 2022 році створили VR-музей пам’яті війни на Київщині. Стартап Aspichi почав працювати над VR-фільмом для підготовки цивільних до війни. Пізніше компанія зосередилася на реабілітації ветеранів, застосовуючи VR як інструмент для подолання психологічних та фізичних травм. Не лише Україна звернула увагу на ці рішення. У травні 2025 року стало відомо, що Meta почала співпрацювати з оборонним концерном Anduril, щоб створити VR-пристрої EagleEye для солдатів США «задля контракту вартістю $100 млн». Це прямий наслідок українського досвіду світові гравці побачили ефективність VR у реальних бойових умовах.
Інвестиції у VR зросли й усередині країни. У вересні 2025 року Український фонд стартапів виділив 61,5 млн грнна технології подвійного призначення, включно з VR. Паралельно в Україні почали проводити профільні VR-хакатони, як-от грудневий хакатон Deminer’s Lab, метою якого було створити VR-тренажер для саперів.
Серед українських команд, що працюють у військовому VR, особливо виділяються «Технарі», Blue Arrow, Atmaraksi. «Технарі» створили тренажери «Чайка» та «Чайка-М», які вже кодифіковані Міноборони та застосовуються у ЗСУ. Atmaraksi розробила симулятор «Дуель VR: FPV vs GUN», що дозволяє тренувати бійців у сценаріях бою. Blue Arrow працює над автоматизацією бойових операцій із дронами. У напрямку реабілітації активно діють Advin із проєктом VRNow, який допомагає зменшувати фантомний біль у людей із ампутаціями, та Aspichi, який отримав «$500 000 інвестицій від фонду SMRK». Втім VR досі вважають експериментальною технологією у війську. Шоломи важкі, викликають втому та дезорієнтацію. Середовище не може на сто відсотків передати фізичні відчуття реального бою. Тривале перебування у VR може навіть викликати запаморочення. Тому паралельно військові почали переходити до альтернатив: панорамні екрани, dome-симулятори, тактильні платформи, смартокуляри та мобільні застосунки. Наприклад, Drill App у 2025 році залучив 100 000 доларів і запустив B2B-платформу для навчання. Подібний функціонал має й державний застосунок «Армія+». Попри це, VR залишається незамінним у вузьких задачах особливо у тренуванні пілотів FPV-дронів і моделюванні боїв у міських умовах. У цих сегментах VR забезпечує гнучкість, швидкість і можливість створювати нескінченну кількість сценаріїв без витрат на фізичні полігони.
Майбутнє VR у військовій сфері, швидше за все, буде гібридним. Технологія вже перестала бути «іграшкою», але ще не стала універсальним інструментом. У найближчі роки система тренувань військових, ймовірно, поєднуватиме VR, AR, панорамні дисплеї, dome-технології та фізичні симулятори. VR стане частиною більшої екосистеми, а не єдиним рішенням.
Україна за два роки пройшла шлях, на який іншим країнам знадобилося б десятиліття. Ринок VR перестав бути нішевим він став стратегічним. Саме війна створила умови, у яких технологія почала впливати на реальні процеси: від підготовки солдатів до реабілітації ветеранів. Індустрія відреагувала стрімким зростанням, появою нових команд, інвестицій та партнерств. Світові гіганти теж звернули увагу на українські практики, а приклад Meta та Anduril свідчить: ефективність VR-технологій більше не теорія, а доказана практика.
Разом із тим VR залишиться лише частиною більш широкого спектра рішень. Військова сфера вимагатиме точніших симуляцій, легших інтерфейсів, більш реалістичного тактильного зворотного зв’язку. Саме тому майбутнє за гібридними тренажерами, які об’єднують переваги різних технологій. Українські компанії вже рухаються в цьому напрямку, і від того, наскільки держава підтримуватиме такі проєкти, залежить темп розвитку всієї галузі. VR вже не сприймається як розкіш. Це інструмент, який допомагає адаптуватися до нової реальності та рятувати життя. І саме тому розвиток цієї технології в Україні має не лише військове, а й стратегічне значення для майбутнього країни.
About the Author
Читати також:
ШІ проти пропаганди: як Grok відкрито став на бік України у платформній війні фактів 
Санкції ЄС проти Китаю: як Захід реагує на технологічну підтримку Росії у війні проти України 
Економіка України в серпні 2025 року: виживання на підтримці, що не може бути вічною 
“Репараційний кредит” для України: новий фінансовий інструмент ЄС і ключові виклики
