Оновлені будівельні норми України: як ДБН 2026 року змінять підхід до забудови, безпеки та інклюзивності
Час для дій проаналізував масштабні оновлення державних будівельних норм, які почнуть діяти з 2026 року. Вони охоплюють одразу кілька ключових документів Зміну №1 до ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» та Зміну №3 до ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення». Зміни вплинуть на економіку земельних ділянок, конфігурацію житлових комплексів, стан безпеки в містах та стандарти інклюзивності.
Час для дій зібрав дані, щоб пояснити, що саме зміниться і чому ці рішення суттєво переформатовують підхід до міського середовища.
З 1 січня 2026 року вступає в силу нова норма щодо щільності забудови для висотних будинків. Якщо раніше для споруд від 11 поверхів діяв єдиний ліміт у 30% забудови ділянки, то тепер для будинків від 16 поверхів встановлено окреме обмеження лише 25%. Це чітко визначено у Зміні №1 до ДБН Б.2.2-12:2019. Архітектори і девелопери визнають: такий крок змінює економічні моделі ділянок. Надвисокі комплекси стають менш вигідними, адже менша площа забудови означає меншу кількість комерційно привабливих квадратних метрів. Водночас середньоповерхова забудова отримує новий імпульс для розвитку як більш збалансований варіант планування міста.
У контексті безпеки актуальними стають уточнення у сфері цивільного захисту. Документ передбачає деталізацію підходів до проєктування укриттів, споруд подвійного призначення, евакуаційних маршрутів. Фахівці відзначають, що це фактично змінює логіку проєктування міжквартальних просторів: тепер двори, проходи, проїзди та розриви між секціями формуватимуть не лише за класичними містобудівними формулами, а й відповідно до вимог безпечної евакуації. Змінюється і підхід до розташування секцій будинків, оскільки простір між ними мусить забезпечувати адекватні евакуаційні потоки.
Паралельно з цим Україна готується до оновлення інклюзивних норм. Зміна №3 до ДБН В.2.2-40:2018, яка набуде чинності з 1 квітня 2026 року, деталізує вимоги до організації земельних ділянок, доступності пішохідних доріжок, бордюрних пандусів, пішохідних переходів, а також планувальних рішень усередині будівель. Йдеться про параметри дверей, сходів, пандусів, санітарно-гігієнічних приміщень, про правила використання тактильних і візуальних засобів навігації, а також про норми пожежної безпеки для евакуаційних шляхів.
У відомстві наголошують, що документ є частиною системної роботи з оновлення будівельних норм у сфері інклюзії. До його підготовки були залучені профільні державні органи, науково-технічна рада, громадські організації та експерти. Це перший крок у серії оновлень, які мають забезпечити широке впровадження принципів безбар’єрності. У відомстві підкреслили: зміни почнуть діяти у 2026 році, «надаючи галузі достатньо часу для впровадження».
Нагадуємо, що в Україні вже презентовано Мапу безбар’єрності онлайн-інструмент моніторингу доступності об’єктів у громадах, який має стати орієнтиром для архітекторів і місцевої влади.
У сфері державного контролю відбудеться ще одна суттєва зміна. Кабінет Міністрів підтримав рішення, яке стосується відновлення позапланових перевірок об’єктів будівництва органами державного архітектурно-будівельного контролю під час воєнного стану. Важливо, що перевірки дозволені лише на безпечних територіях, де не тривають бойові дії. Якщо раніше для перевірки необхідно було окреме рішення профільного міністерства, тепер така процедура буде спрощеною.
Перевірки дозволятимуться у двох виняткових випадках:
якщо потрібно перевірити дотримання вимог доступності для людей з інвалідністю, батьків із візочками, людей старшого віку та інших маломобільних груп;
якщо будівництво фінансується з державного або місцевого бюджету.
У повідомленні відомства зазначено: «Безбар’єрність є наскрізною філософією відновлення. Вона закладається у всі нові будівельні проєкти, а посилення контролю допоможе гарантувати, що кожен об’єкт буде доступний і зручний для всіх». Також додається, що зміни дадуть змогу забезпечити якісне й безпечне будівництво та прозоре використання бюджетних коштів.
Час для дій підкреслює кілька тенденцій, які випливають зі змін будівельного законодавства. По-перше, нормативи стають жорсткішими щодо висотної забудови. Це може переформатувати ринок у бік проєктів середньої поверховості, що відповідає сучасним підходам до міського планування. По-друге, вимоги цивільного захисту перестають бути формальністю, а стають практичним елементом проєктування. В умовах війни це особливо важливо, адже укриття та евакуаційні маршрути мають бути передбачені ще на рівні ескізу. По-третє, інклюзивність переходить із декларацій до конкретних технічних параметрів, які не можна оминути. Це формує новий стандарт проектування, де комфорт усіх груп населення не побажання, а норма. Посилення державного контролю робить цей процес більш послідовним і прозорим.
У ширшому контексті ці зміни відображають трансформацію українського будівництва: від хаотичної забудови минулих десятиліть до системного, безпечного й інклюзивного розвитку міського середовища. У 2026 році норми працюватимуть уже в нових умовах і їхнє впровадження вимагатиме відповідальності від держави, бізнесу та місцевої влади. Україні потрібні міста, у яких зручно жити, де кожен має доступ до безпечної інфраструктури і де архітектура відповідає сучасним ризикам. Оновлені ДБН стають одним із ключових кроків у цьому напрямку.
About the Author
Читати також:
Ринок праці 2026: як дефіцит кадрів та зростання зарплат змінюють правила для бізнесу 
Нові правила купівлі нерухомості з 2026 року: що змінюється насправді 
Карта в Овальному кабінеті: що означає сигнал для переговорів і гарантій безпеки України 
Що відбувається з енергосистемою України та чого чекати взимку 2025/2026
