Час для дій аналізує: як змінюється українська логістика у 2025 році, ключові тренди, виклики та перспективи
Українська логістика входить у фазу глибокої трансформації, яку визначають війна, глобальні технологічні зрушення і зміна бізнес-моделей. Галузь опинилася в центрі стратегічних рішень для відновлення економіки, і саме найближчі роки можуть стати переломними для всіх учасників ринку. Час для дій зібрав дані, що відображають нову реальність, у якій працюють українські логістичні компанії, та проаналізував, як саме змінюється ця сфера.
Перший ключовий тренд цифровізація процесів і системний підхід до автоматизації. Уже не йдеться лише про модернізацію без цифрових рішень неможливо залишатися конкурентоспроможним. Українські компанії впроваджують системи управління транспортом (TMS), автоматизацію складів (WMS), інтегрують електронний документообіг, використовують штучний інтелект для оптимізації маршрутів і аналітики вантажопотоків.
“Електронний документообіг (ЕДО) та електронна товарно-транспортна накладна (е-ТТН) це не тренд, а необхідність, яка дозволяє компаніям зменшити витрати, уникнути бюрократичних затримок і судових ризиків, підвищити прозорість та контроль на кожному етапі логістичного процесу”, – наголосив Дмитро Борисов, комерційний директор Linkos Group.
Ефективне впровадження електронних документів структуризує дані, надає юридичну силу процесам і дозволяє штучному інтелекту не просто моделювати логістику, а й реально оптимізувати ресурси та реагувати на ризики ще до їх виникнення.
“Саме електронні документи надають системі юридичну силу, структурують дані, фіксують події із точними параметрами й дозволяють штучному інтелекту прогнозувати затримки, оптимізувати ресурси та реагувати на ризики до того, як вони виникнуть”, – підкреслив Борисов.
Другий визначальний тренд перехід до data-driven логістики та розвиток п’ятого покоління логістичних послуг (5PL). Головними напрямками стають автоматизація митних процедур, розвиток аналітики на основі ШІ, інтеграція WMS/TMS/ERP та створення нових цифрових платформ. Компанії, які інвестують у ці рішення, вже сьогодні скорочують витрати та підвищують якість сервісу, адаптуючись до постійно змінюваних потреб бізнесу.
На ринку яскраво проявляється тренд “зеленої” логістики і ESG. Відновлення та розвиток інфраструктури хабів, портів, залізниці, автошляхів, прикордонних терміналів виходять на перший план. Інвестори та міжнародні партнери акцентують увагу на екологічних стандартах та стійких рішеннях, і це стає новою нормою для ринку.
Окрема рушійна сила стрімке зростання e-commerce, яке формує нові очікування споживачів щодо швидкості доставки, автоматизації обробки замовлень, розвитку мережі поштоматів і сервісу останньої милі. “Нова пошта” наростила кількість поштоматів до 30,6 тис., лише за 2024-й мережа збільшилася на 4 тис. нових точок автоматичного обслуговування клієнтів. Rozetka, “Епіцентр” також інвестують у власні мережі, формуючи конкурентний ринок. Проте одним із ключових бар’єрів розвитку залишається кадровий дефіцит. За словами заступника міністра Сергія Деркача, зі 130 тисяч вантажних автомобілів близько 30% не використовуються через нестачу водіїв:
“Дефіцит становить приблизно 30-40 тис. водіїв категорії СЕ. Це величезна цифра і непроста історія”.
Відновлення та модернізація інфраструктури ще одна стратегічна відповідь ринку на виклики часу. У Київському регіоні активно будуються нові складські комплекси площа лише нових складів у першому півріччі 2025 року сягнула 107 тисяч квадратних метрів. Відбувається не лише будівництво, а й відновлення об’єктів, зруйнованих війною. Серед знакових проєктів West Gate Logistic (100 тис. кв. м), нові об’єкти Dragon Capital, поетапне відновлення RLC. Зі зростанням цифровізації збільшується й ризик кібератак. Витрати на кібербезпеку зростають на 25% до кінця 2025 року, компанії інвестують у захищені канали зв’язку, резервне зберігання даних і сучасні системи моніторингу. Це забезпечує безперервність операцій та готовність до швидкої адаптації до нових умов ринку.
Лідери ринку демонструють високу динаміку зростання й ефективність навіть у складних обставинах. “Нова пошта” понад 37 тисяч точок, 44,77 млрд грн чистого доходу за 2024 рік, інвестиції у нові термінали і технології. ZAMMLER Group понад 200 тисяч кв. м складських площ, власний автопарк, статус авторизованого економічного оператора і розширення міжнародної присутності. RLC – найбільший холодильний комплекс категорії А+ (35 тис. кв. м), лідер у мультитемпературному зберіганні, сертифікація FSSC 22000.
Українська логістика проходить масштабне перезавантаження. Головні чинники успіху цифровізація, екологічність, інвестиції в інфраструктуру, розвиток e-commerce, стійкість до кадрових і кіберризиків. Саме ці складові вже зараз задають нову планку конкурентоспроможності, формують фундамент для економічного зростання та інтеграції у глобальні ланцюги поставок. Водночас галузь вразлива до кадрового дефіциту й кіберзагроз, але український ринок доводить здатність швидко реагувати й розвивати сучасні моделі роботи.
Як ви оцінюєте перспективи української логістики в умовах війни та глобальної конкуренції? Чи достатньо, на вашу думку, сектор готовий до нових викликів?
About the Author
Читати також:
Як змінюється ринок ритейлу та e-commerce в Україні 2025 року: тенденції, лідери, виклики 
ФОП-нерезиденти в Україні: як іноземці відкривають бізнес у 2025 році 
Тарифи на ЖКГ в Україні: чи неминуче зростання цін у 2025 році 
Сто днів уряду Юлії Свириденко: оборона, реформи, міжнародна підтримка та цифровізація країни
