Від пів року до десяти днів: як цифровізація, перехоплювачі й великі контракти змінюють українську оборонку
2025 рік став для української оборонної індустрії точкою, де окремі технологічні успіхи почали складатися в систему. Йдеться не лише про зростання виробництва дронів чи появу нових типів озброєння, а про зміну самої логіки постачання, управління і сприйняття України як оборонного виробника всередині країни і за кордоном. Одним із найбільш показових зрушень став запуск державної цифрової системи логістики та постачання DOT-Chain Defence. Якщо ще рік тому військові підрозділи могли чекати на постачання безпілотників до шести місяців, то у 2025 році цей термін скоротився приблизно до 10 днів. Причому йдеться не про абстрактну поставку, а про чітку комплектацію під конкретний запит підрозділу. Про це під час конференції «DOU Live: яким видався 2025 рік для нашої оборонки» розповів директор з персоналу виробника FPV-дронів «Генерал Черешня» Андрій Лавринович. За його словами, ключовою стала саме роль державних цифрових інструментів, які прибрали зайву бюрократію і дозволили військовим частинам напряму замовляти необхідні дрони.
Скорочення логістичного циклу з пів року до десяти днів це не просто адміністративне покращення. В умовах війни це означає швидше реагування на зміну тактики ворога, менші втрати і можливість адаптувати оснащення під реальні потреби фронту, а не під застарілі плани. Паралельно з цифровізацією постачання у 2025 році чітко окреслився новий технологічний етап перехід від масового FPV до системних рішень, насамперед дронів-перехоплювачів і наземних роботизованих комплексів. Лавринович зазначає, що для «Генерал Черешня» 2025 рік став роком розвитку і становлення саме в цьому сегменті. Компанія була серед перших, хто почав активно працювати над дронами-перехоплювачами, а вже у лютому стартували випробування моделі «Генерал Черешня Air». Результат цього підходу підтверджується бойовими даними. За словами Лавриновича, вже чотири місяці поспіль цей дрон є номером один за ураженнями за інформацією системи «Дельта». Це важливий маркер: ефективність українських розробок фіксується не у презентаціях, а у бойових системах обліку.
Ринок дронів-перехоплювачів у 2025 році, за оцінками виробників, стрімко зростає, і потреба в ньому лише посилюватиметься. Україна дедалі більше переходить від реактивної оборони до структурованої протидії повітряним загрозам, де потрібні як тактичні, так і стратегічні рішення. Цей внутрішній розвиток супроводжується зміною міжнародного сприйняття України. Директор з розвитку оборонного підприємства та офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храбчинський прямо говорить: у 2025 році Україну почали сприймати як повноцінний центр розробок і досліджень, який створює технології безпосередньо з поля бою.
За його словами, міжнародний інтерес дедалі більше зосереджується на українських рішеннях у сферах дронів-перехоплювачів, засобів радіоелектронної боротьби, навігації та управління. Окремо він звертає увагу на резонансні операції українських спецслужб, зокрема операцію «Павутина» та атаку на корабель тіньового флоту РФ у Середземному морі, які продемонстрували новий рівень технологічних можливостей. Показовою є зміна самого формулювання запиту з боку партнерів. Якщо раніше звучало питання «що передати Україні», то тепер дедалі частіше лунає інше: «що ми можемо отримати від України». Як приклад Храбчинський наводить готовність Польщі обговорювати обмін винищувачів МіГ-29 на українські технології протидії дронам. Це свідчить про те, що бойова валідація українських продуктів стала найвищим рівнем довіри. Окремий вимір 2025 року економічне зростання оборонних виробників. За словами заступника директора TAF Industries Володимира Зіновського, дохід компанії у 2025 році перевищить 1 млрд доларів, тобто понад 40 млрд грн, і буде вищим за показники попереднього року. При цьому компанія поки не розкриває точну цифру, але вже підтверджує перевищення минулорічного результату.
Важливо, що значну частину надходжень формує не лише продаж готових дронів, а постачання комплектуючихчерез компанію BraveTech, яка входить до холдингу. TAF Industries постачає компоненти не тільки для себе, а й для більшості великих виробників спочатку для FPV-дронів, а тепер також для розвідників і ударних платформ. Це вказує на поглиблення внутрішньої екосистеми і зменшення залежності від імпорту. Ключовим замовником для компанії залишається держава, яка працює з TAF Industries у різних форматах від великих централізованих контрактів до прямих продажів військовим частинам за бюджетні кошти. Водночас співпраця з благодійними фондами, за словами Зіновського, має значно менші обсяги і не є порівнянною з державними контрактами.
Історія TAF Industries показує, як у війні формуються нові великі виробники. Компанія виросла з благодійного фонду «Хвиля-91», заснованого на початку повномасштабного вторгнення, у великий оборонний холдинг після отримання першого державного контракту на близько 2 млрд грн для постачання понад 100 тисяч дронів. За словами Зіновського, тоді держава фактично не мала альтернатив була гостра потреба, наявні кошти і запит до тих, хто вже працював на ринку і був готовий ризикнути масштабуванням. Цей ризик був взаємним. Компанія не мала досвіду таких обсягів, держава також брала на себе відповідальність. Але саме амбіції і готовність швидко розгортати виробництво дозволили у 2023 році закласти фундамент для нинішніх результатів. Важливу роль у цьому відіграв засновник компанії Олександр Яковенко, який завдяки понад десятирічному досвіду в логістичному бізнесі зміг вибудувати складні ланцюги постачання, домовитися з китайськими виробниками про ціни і терміни та забезпечити стабільні поставки навіть за умов експортних обмежень.
У сукупності ці факти показують, що 2025 рік став роком переходу української оборонки від екстреного реагування до системного виробництва. Цифрові інструменти, перевірені в бою технології, великі контракти і міжнародний інтерес формують нову реальність, у якій Україна поступово перестає бути лише споживачем допомоги і дедалі більше стає джерелом оборонних рішень. Головний виклик, який залишається на горизонті, збереження цієї системності. Адже швидкість, масштаб і довіра, здобуті у війні, легко втратити без прогнозованої політики, стабільних правил і довгострокового бачення. Але саме 2025 рік показав, що індустріальна основа для цього в Україні вже є.
About the Author
Читати також:
Серпень-2025: соціальні ініціативи, цифрові рішення й нові загрози, що змінюється для українців 
Паркування у Києві 2025: як цифрові сервіси змінюють пошук вільного місця 
30 днів для миру чи 30 днів для ілюзій? Що стоїть за європейським ультиматумом для України 
Дрони над Росією: чому Україна почала діяти на глибину і що це змінює
