AI-навички стали валютою на українському ринку праці

Український ринок праці у 2025 році отримав чіткий сигнал: навички роботи зі штучним інтелектом перестали бути “цікавою опцією” і перетворилися на вимірювану перевагу в грошах, умовах найму та бонусах. Це видно не з гасел про “цифрову трансформацію”, а з конкретних пропозицій у вакансіях і з того, як роботодавці описують цінність кандидата. Упродовж року середня зарплата фахівців, у вакансіях яких прямо зазначалися AI-компетенції, зросла з 28 750 грн у першому кварталі до 40 000 грн у четвертому кварталі. Це плюс 11 250 грн, або близько 39%. Навіть якщо сприймати ці цифри як зріз саме по вакансіях, а не по реальних виплатах у кожному конкретному контракті, динаміка показова: ринок почав платити більше не за “посаду”, а за здатність працювати швидше, точніше й ширше завдяки інструментам ШІ.

Паралельно посунулися й межі вилки. Мінімальна пропозиція в категорії зросла з 17 тис. грн до 22 тис. грн, а верхня межа перейшла від “понад 94 тис. грн” до “понад 100 тис. грн”. Важливий нюанс у цих цифрах поруч із сумами згадуються дуже малі кількості вакансій на мінімальних і максимальних значеннях. Це означає, що мова про ринок, де надвисокі ставки існують, але їх небагато, а загальну картину формує ширший пласт пропозицій у середньому сегменті. Найбільші заробітки прогнозовано концентруються в ІТ. Серед прикладів найвищих пропозицій із зазначенням AI-навичок фігурують Senior ASP.NET developer 150 000 грн, Senior .NET developer 146 000 грн, ASP.NET програміст 137 500 грн, Програміст .NET 133 500 грн. У цих ролях “ШІ” в описі вакансії часто означає не абстрактний інтерес до технологій, а конкретну вимогу розуміти, як використовувати AI-інструменти у розробці, автоматизації, тестуванні, роботі з даними, продуктивності команд. Але саме 2025 рік цікавий іншим: AI-компетенції почали проростати в ролі, які традиційно не вважають “технічними”. Один із симптомів поява серед топових пропозицій не ІТ-позицій, зокрема керівника казначейства із зарплатою 135 тис. грн за наявності навичок роботи зі штучним інтелектом. Це не означає, що фінансисту тепер потрібно “бути програмістом”. Це означає, що AI став інструментом управління ризиками, швидкості аналізу, підготовки звітів, контролю процесів, сценарного планування, і роботодавці готові доплачувати за вміння застосовувати ці інструменти на практиці.

Найвиразніше цей зсув видно у сфері маркетингу, реклами та PR. Якщо середня зарплата спеціалістів без AI-навичок у цих галузях становить близько 31 тис. грн, то за наявності AI-інструментів середній дохід у ролях інтернет-маркетолога, SMM-менеджера та графічного дизайнера піднімається до 42 500 грн тобто приблизно на 37%. У цій цифрі захований важливий сенс: у багатьох компаніях маркетинг уже не сприймається як “креатив заради креативу”, він стає функцією вимірюваної ефективності, і ШІ використовується як прискорювач виробництва контенту, аналізу аудиторій, A/B-підходів, оптимізації рекламних бюджетів. Кандидат, який уміє робити це швидко і прогнозовано, отримує фінансову перевагу. Окремо варто зафіксувати ще одну тенденцію 2025 року: AI-навички почали впливати не лише на зарплату, а й на переговорну позицію кандидата щодо умов. У пропозиціях роботодавців з’являється набір немонетарних переваг: бонуси, безплатне навчання, медичне страхування, а також опції бронювання. У загальній картині фігурують такі пропорції: 21% компаній готові пропонувати бонуси, 19% безкоштовне навчання, понад 15% опції на кшталт бронювання та медичного страхування. Це важливо читати тверезо: мова не про те, що “всім дають бронювання”, а про те, що частина роботодавців використовує додаткові інструменти, щоб конкурувати за дефіцитних людей, особливо якщо йдеться про конкретні прикладні навички, які дають вимірюваний результат. У ІТ сегменті цей ефект описаний окремо: за наявності знань зі штучного інтелекту середня зарплата зростає з 36 тис. грн до 47 250 грн, тобто приблизно на 31%. Паралельно частина ІТ-компаній додає до пропозиції безплатне навчання та бронювання. Це виглядає логічно: якщо компанія купує не “просто розробника”, а людину, яка підвищує продуктивність і закриває складніші задачі, вона намагається закріпити її не лише грошима, а й умовами.

Час для дій проаналізував усю підтверджену інформацію з ринку зарплатних пропозицій і побачив просту закономірність: у 2025 році ШІ став не професією, а надбудовою над професією, яка конвертується у гроші тоді, коли приносить роботодавцю швидкість, економію ресурсів або вищу якість результату. Саме тому найпомітніше зростання фіксується в кінці року, коли кількість вакансій із вимогою AI-навичок досягала пікових значень, а конкуренція за кандидатів ставала жорсткішою. Але ще важливіше чому цей тренд, найімовірніше, не зупиниться. В Україні паралельно формується окрема лінія державної цифрової політики: заявлена мета увійти до топ-3 країн світу за розвитком штучного інтелекту, а ключовим інструментом має стати запуск національної великої мовної моделі, навченої на українських даних. Технічним партнером визначено “Київстар”, який фінансує розробку з подальшою передачею продукту державі. Базою для адаптації названо сімейство моделей Gemma від Google, які підлаштовують під українську мову й контекст.

У дорожній карті проєкту проговорені етапи: до січня 2026 року перша база текстів для глибокого тренування, покращений токенізатор, власні бенчмарки для перевірки якості та етичності, а також незалежний контроль безпечності й відповідності етичним нормам. Заплановано і публічний етап весна 2026 року як період публічного бета-тестування, а також старт громадського голосування за назву через застосунок “Дія”. Ці плани не означають автоматичного стрибка зарплат. Але вони означають, що AI стає інфраструктурою, а не разовою модою. Якщо в країні формується екосистема, де бізнес, держава, освіта й медіа працюють із великими масивами даних, будують стандарти якості, легалізують рамки роботи з інтелектуальною власністю і даними, то потреба у фахівцях, які вміють застосовувати ШІ, буде не ситуативною, а системною. Водночас є межа, яку важливо не перетнути в трактуванні цих цифр. Показники зарплат і “премії за AI” відображають ринок вакансій із відповідними вимогами, а не універсальну реальність для всіх працівників. Високі ставки у 100-150 тис. грн це насамперед історія senior-рівня і вузьких ролей. Вони показують верх ринку, але не говорять, що так заробляє “кожен, хто відкрив ChatGPT”. Різницю робить не факт знайомства з інструментом, а здатність вбудувати його в роботу так, щоб компанія отримала вимірюваний результат.

2025 рік у цьому сенсі став маркером дорослішання. Ринок перестав захоплюватися самим словом “AI” і почав рахувати ефект. Тому у вакансіях одночасно зростають середні значення, піднімається мінімальна планка і повільно розширюється верхня межа. А разом із грошима з’являються й інші пропозиції: навчання, бонуси, іноді бронювання, як спосіб закріпити людину, яка дає компанії конкурентну перевагу. Головний висновок тут простий, але не заспокійливий: AI-навички в Україні перестали бути “плюсом у резюме” і стали фактором, який змінює ціну праці. Для частини професій це шанс швидше зростати в доходах. Для інших сигнал, що без оновлення інструментів вони ризикують опинитися в нижній частині ринку, де вибір роботодавця дедалі частіше визначається не дипломом, а продуктивністю і гнучкістю.

About the Author

admin

Administrator

Visit Website View All Posts

Читати також:

Кадрова криза та трансформація ринку праці: як війна змінює український бізнес Новий Трудовий кодекс і реформа зайнятості, що насправді змінює держава на ринку праці Українці та економіка Польщі: реальний вплив міграції, бізнесу й ринку праці Ринок праці 2026: як дефіцит кадрів та зростання зарплат змінюють правила для бізнесу