Чому гривня слабшає і чому це не обвал

Початок січня приніс валютному ринку України цифри, які психологічно сприймаються болісно. Курс гривні оновив історичний мінімум майже 43 за долар і понад 50 за євро. Для багатьох це виглядає як тривожний сигнал, але якщо подивитися глибше, без емоцій і заголовків, картина значно складніша і, що важливо, керована. Перше, що варто зафіксувати: йдеться не про різкий обвал, а про поступову курсову корекцію. Гривня слабшає не одним стрибком, а кілька днів поспіль, невеликими кроками. Така динаміка характерна для ринку, де попит переважає пропозицію, але без паніки і втрати контролю. Саме тому Національний банк не говорить про кризу і не вдається до жорстких екстрених дій.

Ключовою причиною поточного ослаблення залишається сезонний фактор, який в Україні повторюється майже щороку. Кінець бюджетного року і перші тижні нового означають масове вливання гривні в економіку. Держава збільшує видатки, бізнес закриває фінансові зобов’язання, виплачуються премії та соціальні кошти. Частина цих грошей закономірно йде на валютний ринок, адже країна має значні імпортні потреби.

До цього додається ще кілька важливих чинників, які разом формують тиск на курс:

• Імпорт енергообладнання та енергоносіїв, що зростає в умовах війни та проблем в енергосекторі
• Психологічна поведінка населення, коли готівковий ринок реагує швидше і різкіше за міжбанк
• Бюджетні операції на стику років, які традиційно збільшують попит на валюту
• Глобальна динаміка євро, курс якого в Україні є похідною від пари долар/євро і курсу гривні до долара

Важливо розуміти, що євро в Україні дорожчає не сам по собі. Його курс формується з двох складових: ситуації на світових ринках і внутрішнього курсу гривні. Тому перетин психологічної позначки у 50 гривень виглядає драматично, але технічно він цілком пояснюваний.

Окремої уваги заслуговує позиція Національного банку. Регулятор уже понад два роки працює в режимі керованої гнучкості курсу. Це означає, що НБУ не намагається утримувати гривню «будь-якою ціною», але й не дозволяє їй виходити з-під контролю. Валютні інтервенції використовуються для згладжування пікових коливань, а не для фіксації курсу на певному рівні. Цей підхід має принципове значення. Курс, який може рухатися в обидва боки, робить економіку стійкішою, а не слабшою. Штучне утримання гривні, навпаки, накопичує ризики і призводить до різких валютних криз, коли резерви вичерпуються. Саме тому нинішня ситуація суттєво відрізняється від проблемних періодів минулих років. Сьогодні Україна має рекордні міжнародні резерви понад 57 млрд доларів, стабільну монетарну політику і значно менший дисбаланс між попитом і пропозицією валюти, ніж, наприклад, наприкінці 2024 року. Тоді для стабілізації ринку регулятору доводилося витрачати мільярди доларів резервів. Зараз потреби в такому масштабі втручання немає.

Час для дій проаналізував усю доступну підтверджену інформацію і ключові сигнали ринку, і вони зводяться до простого висновку: гривня зараз проходить фазу налаштування, а не руйнування. Ринок адаптується до реального балансу грошей в економіці, інфляційних процесів і потреб імпорту. Ще один момент, який часто випадає з уваги, інформаційний шум. Готівковий сегмент зазвичай перебільшує рух курсу, розширюючи спред між купівлею і продажем. Це створює відчуття нервовості і нестабільності, хоча фундаментальні показники залишаються відносно здоровими. Саме тут виникає ризик самореалізованих очікувань, коли люди купують валюту «про всяк випадок», посилюючи тиск. Що далі? Якщо говорити мовою фінансиста, найближчими тижнями на курсову динаміку впливатимуть кілька факторів:

• дії НБУ і обсяги валютних інтервенцій
• згасання сезонного попиту після завершення періоду масових виплат
• обсяги імпорту, насамперед енергетичного
• надходження зовнішньої фінансової допомоги
• поведінкові очікування населення і бізнесу

За відсутності нових шоків ці чинники радше працюватимуть на поступову стабілізацію, а не на різкі рухи. Амплітуда коливань може бути ширшою, ніж раніше, але це плата за гнучкість, а не ознака втрати контролю. У підсумку нинішній курс гривні це дзеркало воєнної економіки, а не її вирок. Він відображає реальні витрати, імпортні потреби і сезонні перекоси, але водночас показує, що система тримається на резерві міцності, а не на ілюзіях. І саме це сьогодні є головним стабілізуючим фактором, навіть якщо цифри на табло виглядають неприємно.

About the Author

admin

Administrator

Visit Website View All Posts

Читати також:

Кінець року без валютної паніки: як гривня входить у 2026-й і чому НБУ тримає ринок під контролем Як обвал крипторинку змінив ставлення молоді до інвестицій: ризики, вибір та нова фінансова грамотність Валютний ринок України: контроль, ризики і “чорні лебеді” на горизонті Дефіцит без девальвації: чому курс гривні залишається стабільним попри рекордну зовнішню диспропорцію