Заборона 1С в Україні: що означає рішення держави для бухгалтерського обліку
Рішення про внесення програмних продуктів 1С та пов’язаних із ними систем до офіційного переліку забороненого програмного забезпечення стало для багатьох бухгалтерів і керівників не просто новиною, а точкою неповернення. Держава остаточно закрила двері для програм, які роками були «робочою конячкою» обліку, особливо в бюджетному секторі. І це рішення значно глибше, ніж проста заборона конкретного софту. Варто одразу зафіксувати головне. Мова йде не про рекомендацію і не про поступове «побачимо, як піде», а про чітку заборону використання підсанкційного програмного забезпечення в системах, де обробляються державні дані, фінанси, персональна інформація та службові відомості. Тобто там, де бухгалтерський облік є не просто внутрішньою справою, а частиною державної безпеки. Для бухгалтерів це рішення виглядає особливо болісно. Продукти 1С і BAS десятиліттями формували облікову культуру в Україні. На них будувалися:
- бухгалтерський облік у бюджетних установах
- нарахування зарплат і кадри
- управлінський облік і документообіг
- фінансова звітність для органів влади
Фактично, заборона означає: усе, до чого ми звикли як до стандарту, більше не є прийнятним. І тут важливо зрозуміти логіку держави, щоб не сприймати це рішення як хаотичне або суто політичне.
Ключова причина кібербезпека і контроль над даними. Бухгалтерські програми не просто рахують цифри. Вони зберігають:
- фінансові потоки
- персональні дані працівників
- інформацію про бюджети, закупівлі, зарплати
- внутрішню структуру організацій
У воєнних умовах і після масштабних кібератак стало очевидно: залежність від підсанкційного або російського ПЗ це прямий ризик. Навіть якщо програма «працює автономно» і давно встановлена, сам факт її походження і архітектури означає потенційну вразливість.
Час для дій розібрався у всій підтвердженій інформації і дійшов важливого висновку: цей крок не про бухгалтерів і не про складність переходу, а про зміну філософії державного обліку. Вперше створено єдиний відкритий реєстр забороненого ПЗ, який має юридичну силу. Це означає, що аргументи на кшталт «у нас немає альтернативи» або «ми ще не встигли» більше не працюють. Водночас держава чітко окреслила, на кого саме поширюється заборона. Йдеться насамперед про:
- органи державної влади
- органи місцевого самоврядування
- державні підприємства
- об’єкти критичної інформаційної інфраструктури
- системи зі службовою або таємною інформацією
Тобто приватний бізнес формально не є адресатом цього рішення, але на практиці сигнал зрозумілий і для нього. Якщо держава визнає певне ПЗ небезпечним для власних фінансів і даних, довіра до такого інструменту в комерційному обліку також неминуче падає. Для бухгалтерської спільноти це означає кілька паралельних процесів, які вже запущені:
- масовий перегляд облікових систем
- пошук альтернативного програмного забезпечення
- необхідність перенесення баз даних
- перенавчання персоналу
- перегляд внутрішніх регламентів обліку
Це складно, дорого і психологічно виснажливо, особливо для бюджетних установ, де ресурси обмежені. Але водночас це шанс нарешті відійти від застарілих рішень, які роками тримали облік у напівручному режимі.
Важливий нюанс реєстр забороненого ПЗ є відкритим і динамічним. Його оновлюють не раз на рік і не кулуарно, а протягом кількох днів після введення санкцій або судових рішень. Це створює нову реальність відповідальності, де бухгалтер, айтішник і керівник більше не можуть сказати, що «не знали». У ширшому сенсі це рішення вписується у реформу кіберзахисту держави і виконання міжнародних зобов’язань. Приєднання до європейських стандартів кібербезпеки означає не лише красиві слова про цифрову державу, а й болючі технічні рішення, які зачіпають щоденну роботу тисяч людей.
Підсумовуючи, варто сказати прямо. Заборона 1С це не кінець бухгалтерського обліку, а кінець ілюзії, що облік може бути поза безпекою. Держава зробила вибір на користь контролю, відповідальності і довгострокової стійкості. Для бухгалтерів це означає період адаптації, помилок і навчання. Але водночас це можливість нарешті вийти з технологічної залежності, яка роками здавалася зручною, але виявилася небезпечною.
І чим швидше облік стане не лише точним, а й безпечним, тим менше сюрпризів чекає систему в майбутньому.












