Ринок нерухомості та будівництва в Україні у 2026 році: нові правила, рієлтори та європейські стандарти
Ринок нерухомості та будівництва готують до нових правил. У Верховній Раді розпочалася робота, яка може змінити одну з найчутливіших сфер для мільйонів українців. Йдеться не про косметичні правки, а про спробу навести системний порядок там, де роками співіснували довіра, ризики і правова невизначеність. У парламенті одночасно запрацювали дві спеціальні робочі групи, які готуватимуть законодавчі зміни для ринку нерухомості та будівельної галузі. Їхні напрацювання визначені як пріоритетні для 2026 року, і це важливий сигнал: держава переходить від точкових рішень до комплексного перегляду правил.
Перший напрям рієлторські послуги та операції з нерухомістю. Саме тут концентрується найбільше побутових конфліктів, втрат і судових спорів. Купівля квартири, інвестування в житло на етапі будівництва, робота з посередниками усе це напряму впливає на безпеку грошей і прав людей. Робоча група має на меті:
- захистити права громадян під час операцій з нерухомістю;
- впорядкувати діяльність рієлторів;
- визначити правила отримання прав на об’єкти, які ще будуються;
- сформувати прозору модель ринку, зрозумілу для всіх учасників.
Як наголошує голова профільного комітету Верховної Ради Олена Шуляк, до обговорення залучать усіх ключових гравців фахівців ринку, професійні асоціації, урядовців та експертне середовище.
«Ми долучимо всіх фахівців, які працюють сьогодні на ринку, відповідні асоціації, урядовців, експертне середовище і разом знайдемо модель, яку потрібно буде впровадити на законодавчому рівні, щоб ринок був прозорий, сучасний, спирався на моделі європейських ринків, щоб професія фахівця з нерухомості була не знівельована, і люди, які звертаються за їх послугами, були максимально захищеними», – зазначила вона.
Ключова ідея чіткі правила для всіх. Рієлтори мають бути офіційно зареєстровані як суб’єкти господарювання, нести відповідальність за свою діяльність і працювати за зрозумілими стандартами. Серед можливих нововведень:
- типові договори;
- перелік обов’язкових пунктів у таких договорах;
- вимоги до професійної кваліфікації;
- однакові правила для всього ринку.
Водночас підкреслюється, що це не швидкий процес. За оцінкою Олени Шуляк, робота може тривати близько року, адже країні потрібен життєздатний законопроєкт, який реально працюватиме, а не залишиться декларацією.
Другий напрям будівельна продукція і якість матеріалів. Ця тема стає критично важливою на тлі майбутньої масштабної відбудови країни. Україна вже кілька років рухається в напрямку імплементації європейського регламенту щодо будівельних матеріалів, але процес досі не завершений. У 2020 році було ухвалено регламент ЄС №305, який визначає вимоги до якості будівельної продукції для доступу на європейський ринок. Українські виробники мають сертифікувати свою продукцію та підтвердити її відповідність стандартам. Водночас ситуація ускладнюється тим, що в Євросоюзі з 1 січня 2027 року почне діяти оновлена версія цього регламенту, а Україна ризикує відстати ще більше. Олена Шуляк прямо говорить про цю проблему:
«Відповідно, буде працювати новий регламент, і ми трошки відстаємо від тих стандартів, які працюють в Європейському Союзі. Але розуміємо, що без сучасних матеріалів, без осучаснення, скажімо так, українського виробництва, ми не зможемо якісно відновлювати країну. Саме тому, нам потрібно розвивати законодавства у сфері надання будівельної продукції на ринку зокрема, напрацювати оновлення до 305-го регламенту».
Друга робоча група зосередиться саме на:
- оновленні вимог до будівельних матеріалів;
- синхронізації українських норм із європейськими;
- створенні умов для якісної та безпечної відбудови.
Важливо, що ці процеси відбуваються не у вакуумі. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко вже доручила профільним відомствам опрацювати питання впорядкування ринку рієлторських послуг з урахуванням економічних умов і потреб держави. Експерти не виключають, що законодавчі зміни можуть вплинути на вартість рієлторських послуг, але водночас підвищити рівень захисту споживачів.
Час для дій уважно проаналізував усю підтверджену інформацію і бачить у цьому не разову ініціативу, а спробу закласти довгострокові правила для двох ключових галузей. Нерухомість і будівництво це не лише економіка. Саме від того, якими будуть ці правила, залежить, чи стане відбудова України прозорою, безпечною і по-справжньому європейською.













