Продаж 25% «Енергоатома»: скільки може коштувати частка і хто здатен стати покупцем під час війни
Під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі український уряд уперше публічно допустив можливість продажу 25% державної компанії НАЕК «Енергоатом». Йдеться не про приватизацію в класичному розумінні, а про міноритарну частку без втрати державного контролю. Формально інструмент залучення коштів. Фактично тест на готовність інвесторів вкладатися в українські стратегічні активи під час війни.
Заява прозвучала на тлі переговорів із великими міжнародними гравцями та дискусій про фінансування післявоєнного відновлення. Водночас експертні оцінки показують: нинішня ціна «Енергоатома» значною мірою формується не економікою компанії, а війною, регуляторними обмеженнями та політичними ризиками.
Скільки коштує чверть «Енергоатома»
Інвестиційні експерти сходяться в головному: продаж 25% компанії потенційно може принести від $1,5 до $2,5 млрд, але за чинних умов це далеко не межа можливого. Керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій оцінює 25% «Енергоатома» в $1,5–2,5 млрд. Важливе уточнення: ця сума не враховує окуповану Запорізьку АЕС. Якщо ж припустити її повернення під контроль України, вартість активу, за його словами, може подвоїтися.
Схожої позиції дотримується інвестиційний директор Altius Capital Вадим Христофоров. За його розрахунками, за останні 12 місяців операційний дохід «Енергоатома» становив 32,3 млрд грн, а EBITDA – 49,2 млрд грн. За таких фінансових показників і з урахуванням відносно невеликого боргового навантаження справедлива вартість бізнесу в стабільній юрисдикції могла б сягати $11,7-15,6 млрд. Однак війна змінює все. Через так званий «український дисконт» експерт знижує оцінку компанії до $6,5–8,7 млрд, а 25% частки до $1,6–2,2 млрд. І це також без урахування Запорізької АЕС, яка має встановлену потужність 6 ГВт із загальних 13,835 ГВт атомних станцій компанії. У разі її відновлення оцінка 25% пакета може зрости до $2,9–3,9 млрд. Фактично майже половина потенційної вартості «Енергоатома» сьогодні заблокована війною.
Регуляторні обмеження як ключовий фактор знецінення
На ціну компанії тисне не лише окупація частини активів. Один із головних стримувальних чинників – спецобов’язки (PSO), покладені на «Енергоатом». Компанія змушена компенсувати пільгові тарифи на електроенергію для населення, що системно знижує її прибутковість.
За оцінкою експертів, скасування або перегляд PSO міг би кратно підвищити ринкову вартість компанії. Проте це політично чутливе питання, яке безпосередньо пов’язане з тарифною політикою та соціальними зобов’язаннями держави.
Резонансна корупційна справа, яку НАБУ розкрило у листопаді 2025 року, практично не впливає на оцінки інвесторів. І Паращій, і Христофоров прямо зазначають: ринок дивиться не на окремі кейси, а на фінансові потоки, регуляторне середовище та довгострокову модель бізнесу.
Хто може стати покупцем
Попри воєнні ризики, експерти переконані: інтерес до такого активу буде. Але це навряд чи будуть класичні промислові гравці з ядерної енергетики. Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв прямо визнав, що великі європейські компанії цієї галузі зараз мають власні проблеми, а для входу в український актив потрібне окреме узгодження на рівні ЄС. Натомість реалістичнішими виглядають:
- інституційні інвестори великі інвестиційні та пенсійні фонди США і ЄС;
- міжнародні фінансові інституції, зокрема IFC у структурі Світового банку, DFC США та ЄБРР;
- участь у ширших міждержавних угодах, пов’язаних із відновленням України.
Не випадковими виглядають переговори української делегації в Давосі з представниками BlackRock. Про ці зустрічі повідомив секретар РНБО Рустем Умєров, наголосивши, що йшлося про економічний розвиток, відновлення та безпекові гарантії.
Водночас варто фіксувати реальність: раніше Bloomberg повідомляв, що BlackRock припинила роботу над створенням багатомільярдного фонду відновлення України ще на початку 2025 року через зміну політичного контексту у США після перемоги Дональда Трампа. Крім того, анонсовану угоду про післявоєнну відбудову на $800 млрд у Давосі так і не підписали. Це означає, що контакти є, але фінансових зобов’язань поки немає.
Політичний і економічний баланс
Урядова логіка зрозуміла: війна потребує ресурсів, а внутрішні можливості обмежені. Олексій Соболєв робить акцент на розширенні легального сектору економіки та зростанні податкових надходжень, наголошуючи, що держава вже перерозподіляє близько 50% ВВП. Продаж частки «Енергоатома» в цьому сенсі виглядає як додатковий, а не базовий інструмент фінансування.
Водночас виникає ключове питання таймінгу. Продаж під час війни означає максимальний дисконт і втрату частини потенційної вартості. Очікування деокупації Запорізької АЕС і зниження ризиків, навпаки, може суттєво підвищити ціну, але без гарантій строків.
Що насправді стоїть на кону
Історія з можливим продажем 25% «Енергоатома» це не лише про цифри. Це вибір між короткостроковою потребою у фінансуванні та довгостроковою вартістю стратегічного активу. Компанія демонструє сильні фінансові показники навіть у воєнних умовах, але продається в середовищі, де ціну визначає не ефективність, а ризик.
Для інвесторів це можливість увійти в актив із великим потенціалом зростання. Для держави складне рішення, наслідки якого будуть відчутні не один рік. Саме тому питання продажу частки «Енергоатома» виходить далеко за межі звичайної угоди і стає маркером того, як Україна балансує між виживанням сьогодні та розвитком завтра.
About the Author
Читати також:
Відбудова медичної системи України: скільки коштує, хто фінансує та чому реформи важливіші за стіни 
Дефіцит бензину в Росії: чому Кремль терміново закуповує пальне в Білорусі та обмежує продаж у регіонах 
Як реально платити менше за світло без зміни способу життя 
Чому підвищення тарифів Укрзалізниці у 2025-2026 роках може стати критичним для бізнесу й економіки
