Дрони-перехоплювачі в Україні: як оборонна промисловість вийшла на виробництво до 2000 одиниць на добу
Українська оборонна промисловість за останній рік зробила різкий стрибок у виробництві дронів-перехоплювачів одного з ключових інструментів боротьби з повітряною загрозою. Йдеться не про поодинокі розробки чи експериментальні зразки, а про серійне виробництво, яке вже працює на темпах, недосяжних ще два роки тому. За словами виконавчого директора Української ради зброярів Ігоря Федірка, станом на початок 2026 року українські компанії здатні виробляти орієнтовно до 2000 дронів-перехоплювачів на добу. Це стосується як окремих спеціалізованих перехоплювачів, так і FPV-дронів, адаптованих для ураження повітряних цілей. Попри активні обговорення теми, в публічному просторі досі немає зведеного переліку таких дронів. І це не випадково.
«Мені відомо щонайменше 18 найменувань серійних виробів, які можна віднести до дронів-перехоплювачів або спеціалізованих FPV для ураження повітряних цілей. Це мінімальна цифра. Реальна кількість більша з урахуванням непублічних модифікацій, внутрішніх лінійок виробників і виробів, що проходять під іншими індексами», – розповідає Ігор Федірко.
За його словами, відсутність публічної статистики є свідомим режимом обмеженої публічності. Частина програм реалізується через закриті контракти, інші через швидкі ітерації без публічних анонсів. Умови війни змушують виробників постійно змінювати конфігурації, програмне забезпечення та навіть саму тактику застосування.
FPV-перехоплювачі як окремий клас озброєння
Переважна більшість дронів-перехоплювачів, про які йдеться, належать до класу FPV. Але це не ті FPV, які використовуються для ураження наземних цілей.
Йдеться про апарати, спроєктовані саме для боротьби з ворожими БпЛА, насамперед ударними дронами типу Shahed. Частина таких виробів працює як автономні перехоплювачі, інші є складовими тактичних систем протидії, інтегрованих у систему протиповітряної оборони ближнього радіуса.
«Також на день компанії виробляють орієнтовно до 2000 дронів-перехоплювачів. Найвідоміші рішення вже серійно застосовуються на фронті й випускаються деякими українськими виробниками», – уточнює Федірко.
Фінансування дронів-перехоплювачів відбувається в межах загальних програм закупівлі озброєння та безпілотних систем. Жорсткої прив’язки до конкретних моделей немає, і це, за словами експертів, дозволяє масштабувати виробництво без зайвих обмежень. За даними Агенції оборонних закупівель, у 2025 році було зафіксовано понад 3 млрд грн контрактів саме на дрони-перехоплювачі. Ігор Федірко наголошує, що це лише підтверджений публічний мінімум.
«Реальні обсяги є більшими. Ключовий результат 2025 року запуск рамкових контрактів і авансування виробництва, що дозволило виробникам перейти до стабільного випуску», – зазначає він.
У бюджеті на 2026 рік на закупівлю озброєння, військової техніки, боєприпасів і дронів загалом закладено понад 700 млрд грн. Дрони-перехоплювачі фінансуються в межах цього масиву. Окремо масштабуються закупівлі через DOT-Chain Defence, де дрони та засоби радіоелектронної боротьби заходять великими лотами.
Як це корелює з реальними цифрами на фронті
На початку 2026 року Денис Шмигаль заявляв, що близько 1500 дронів постачаються війську на добу. За словами Ігоря Федірка, такий темп можливий лише за умови працюючих серійних ліній і стабільного фінансування, яке було забезпечене ще у 2025 році.
«У цю цифру входять усі типи FPV, але дрони-перехоплювачі є одним із ключових елементів цього потоку, оскільки їхня потреба напряму прив’язана до щоденної повітряної загрози», – додає він.
Оцінки з фронту не є однорідними, і це не приховується. Для нового класу озброєння така ситуація є очікуваною.
«Це молода галузь БПЛА, яка розвивається з надзвичайно високою швидкістю. Вироби постійно доводяться за результатами бойового застосування: змінюються конфігурації, софт, елементна база і тактика використання», – пояснює Федірко.
Водночас значна частина дронів-перехоплювачів уже демонструє стабільну ефективність. За його словами, у противника наразі немає співмірної за масштабом і зрілістю екосистеми таких дронів.
«Є лише окремі спроби і поодинокі зразки, але немає масової серійності, швидкого доведення і щоденного системного застосування», – резюмує він.
Чому статистика збиттів різко зросла
З середини січня 2026 року добова кількість збитих російських безпілотників Силами оборони України перевищила 1000 одиниць. До цього середній показник становив близько 350 БпЛА на добу. Таким чином, з 14 січня цей показник зріс майже на 200%. Зокрема, 21 січня було знищено 1019 безпілотних літальних апаратів типу «Гербера» та інших моделей. Начальник Управління комунікації командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат пояснює, що однією з головних причин різкого зростання цифр стало масове застосування ворогом дронів у значно більших об’ємах.
«Ворог почав застосовувати в рази більше фронтових FPV-дронів, зокрема типу “Молнія”. Формально вони рахуються як FPV, але ситуація змінилася через модернізацію», – зазначає Ігнат.
За його словами, після встановлення оптоволоконного зв’язку ці дрони почали працювати на більших дистанціях.
«Якщо дрон летить на 50 кілометрів по оптоволокну, то його логічно відносити до оперативно-тактичного класу», – пояснює він.
Саме тому «Молнії» були включені до статистики оперативно-тактичних БпЛА разом із «Шахедами», «Герберами», «Італмасами», розвідувальними та реактивними безпілотниками.
Начальник протиповітряної оборони Третього армійського корпусу, капітан ЗСУ Віталій Самойленко з позивним «Бочка», пов’язує зростання ефективності не з одним фактором, а з комплексними змінами.
«Серед основних факторів, що вплинули на ефективність, визначаємо покращення погодних умов, що дозволило застосовувати засоби ППО, зокрема зенітні БпЛА-перехоплювачі», – зазначає він.
Другим чинником стало нарощення спроможностей підрозділів ППО, побудова ешелонів і створення окремого корпусного підрозділу 1030-го ОЗРДн «Аквіла», який уже виконує бойові завдання. Також важливу роль відіграли обмін досвідом, нові системи бойового управління, покращення взаємодії між підрозділами та використання нових зразків тактичних РЛС. Водночас Самойленко звертає увагу на системну проблему.
«На жаль, ми маємо негативну тенденцію зменшення засобів ближньої дії у військах ППО Сухопутних військ, тому основним засобом знищення повітряного противника є підрозділи зенітних БпЛА-перехоплювачів», – підкреслює він.
Ефективність таких підрозділів, за його словами, істотно залежить від погодних умов, що також необхідно враховувати при оцінці статистики.
About the Author
