Санкції і стара авіація: чому Росія змушена повертати радянські та застарілі літаки
Через санкції Росія опинилася в ситуації, коли її цивільна авіація фізично не може нормально існувати без західних літаків і запчастин. Майже весь пасажирський флот країни будувався навколо Boeing та Airbus. Після 2022 року доступ до нових бортів і офіційного обслуговування був перекритий. У відповідь на це Росія почала робити те, що зазвичай роблять у кризових ситуаціях: діставати зі складів стару техніку, яка давно не літала, і намагатися повернути її в небо. «Розконсервувати літак» це не просто змахнути пил.
Це означає:
- взяти борт, який роками стояв без польотів;
- перевірити корпус, двигуни, електроніку;
- замінити зношені або прострочені деталі;
- знайти запчастини, які вже давно не виробляються.
Чим старіший літак, тим складніше і ризикованіше його повернути в експлуатацію.
Чому Росія змушена це робити
Близько 75% російського комерційного авіапарку це літаки західного виробництва. Санкції означають:
- немає нових літаків;
- немає офіційних запчастин;
- немає сертифікованого технічного обслуговування.
У таких умовах парк неминуче скорочується. Саме тому російські авіакомпанії у 2026 році планують повернути до служби лише 12 літаків це не розвиток, а спроба закрити дірки, щоб рейси просто не зупинилися. Серед літаків, які Росія готує до повторної експлуатації, є Ан-148 пасажирський реактивний літак української розробки. Цей тип був повністю знятий з експлуатації в Росії після катастрофи в лютому 2018 року, коли загинули всі 71 людина на борту. Після цього:
- російські авіакомпанії припинили польоти Ан-148;
- Куба також заборонила використання цієї моделі.
Тепер, через дефіцит техніки, до цього літака повертаються знову, попри його складну історію і репутаційні ризики. Це добре показує, наскільки обмеженим став вибір. Росія також готує до експлуатації:
- Іл-96 – великий далекомагістральний літак, який використовують, зокрема, як президентський борт;
- Ту-204/214 – середньомагістральні літаки, розроблені ще наприкінці існування СРСР.
Ці моделі не є новими і не є масовими. Їх використовують окремі підсанкційні авіакомпанії, зокрема в Росії, Північній Кореї та Кубі. Це не приклад сучасної авіації, а радше вузька ніша для країн, відрізаних від глобального ринку.
Окрема історія Boeing 747, виробництво яких припинили у 2023 році. Росія також готує такі літаки до повернення в експлуатацію, спираючись на те, що:
- за десятиліття було збудовано понад 1500 таких бортів;
- у світі залишилося багато запчастин.
Це технічно можливо, але це не норма, а вимушений компроміс. Для порівняння часто наводять Іран, який досі літає на 747, яким майже 50 років. Але це радше приклад виживання під санкціями, а не успішної моделі розвитку.
Плани провалилися
Росія намагалася вирішити проблему інакше випустити власні нові літаки. План на 2023–2025 роки передбачав 127 нових бортів. Реальний результат:
- передано лише 13 літаків.
Це ключова цифра. Вона показує, що внутрішнє авіабудування не здатне швидко замінити західні літаки, навіть за умов державної підтримки.
Паралельно Росія будує схеми обходу санкцій на авіадеталі. Відомо про мережі компаній і посередників, а також про арешти у США за незаконний експорт авіазапчастин до РФ на суму близько 2 мільйонів доларів. Але такі схеми:
- нестабільні;
- дорогі;
- не можуть забезпечити масове і безпечне обслуговування флоту.
Вся ця історія не про «відродження авіації». Вона про інше:
- Росія втрачає сучасний цивільний флот.
- Вона змушена літати на старих літаках, бо немає альтернатив.
- Кожне рішення це компроміс між безпекою, доступністю і політикою.
- Жодної довгострокової стабільності тут немає.
Коли країна повертає в небо літаки, які давно мали залишитися в музеях або на складах, це означає не розвиток, а кризу.
About the Author
Читати також:
Ядерні ракети в небі: навіщо Росія озброює винищувачі і що це означає для світу 
Китай, Росія й новий геополітичний баланс: що насправді означає “неприйнятність поразки РФ” 
Мир на чужих умовах: що насправді пропонує Росія і чому це все ще війна 
Стамбул: переговори чи капітуляція? Що насправді відбувається і що вимагає Росія
