Електронні гроші і CBDC: у чому принципова різниця і як змінюється контроль над коштами
У публічних дискусіях електронні гроші часто плутають із цифровими валютами центральних банків. Формально і те, й інше існує у безготівковому вигляді. Але між цими системами є різниця, яка змінює саму логіку володіння і використання коштів. У нинішній фінансовій системі електронні гроші це цифрове представлення звичайної гривні, яка обліковується через банки. Ланцюжок виглядає так:
- держава встановлює правила і регуляцію;
- банки виступають посередниками;
- людина користується грошима через рахунок, карту або додаток.
Банк не визначає, що саме купує людина, де вона це робить і в який час. Держава може:
- обмежувати окремі операції через закони або санкції;
- встановлювати податкові правила;
- регулювати банківську систему.
Але кожна гривня не має власної логіки поведінки. Вона не “знає”, хто її витрачає, де і на що. Контроль відбувається постфактум, а не в момент кожної покупки. Саме тому сьогодні:
- можна накопичувати кошти без обмеження строку;
- можна витрачати гроші в будь-якому регіоні;
- можна розраховуватися готівкою;
- держава не може технічно обмежити купівлю конкретного товару одній людині в режимі реального часу.
Що таке CBDC за своєю природою
CBDC (Central Bank Digital Currency) – це цифрова валюта центрального банку, яка існує не як запис у банку, а як програмований платіжний інструмент. Ключова властивість CBDC програмованість. Це означає, що кожна одиниця валюти:
- може мати умови використання;
- може бути прив’язана до конкретної особи;
- може мати часові, територіальні або цільові обмеження.
У такій системі зникає проміжна ланка у вигляді банку як фільтра. Логіка змінюється з:
держава → регуляція → банки → людина
на:
держава → людина
Фактичні можливості, які випливають із програмованості CBDC
Важливо розуміти: йдеться не про політичні заяви, а про технічні можливості, закладені в самому механізмі.
Обмеження на товари і послуги
CBDC дозволяє задати правило:
- скільки разів на день або на місяць можна купити певний товар;
- максимальний обсяг покупки.
Якщо встановлено ліміт, наприклад, на пальне, перевищити його неможливо фізично незалежно від кількості заправок або способу оплати.
Територіальні обмеження
Цифрова валюта може працювати:
- лише в певному регіоні;
- лише за умови фізичної присутності в дозволеній зоні.
У такій логіці можуть бути заблоковані:
- квитки на транспорт;
- оплата готелю;
- оренда житла;
- заправка автомобіля.
Прив’язка до цифрової ідентифікації
CBDC логічно поєднується з:
- державним цифровим ID;
- податковим номером;
- реєстрами соціального або військового обліку.
У цій системі кожна транзакція автоматично перевіряє статус людини, а не лише наявність коштів на рахунку.
Строк дії грошей як системна функція
Ще одна фундаментальна відмінність можливість встановлення строку дії коштів. Це означає:
- зарплата або соціальні виплати діють обмежений час;
- невикористані кошти автоматично зникають;
- накопичення втрачає практичний сенс.
Продовження строку дії може бути прив’язане до додаткових умов, наприклад, обов’язкових відрахувань або участі у визначених державою програмах. Технічно це виглядає як стимулювання витрат. Фактично ліквідація фінансової подушки безпеки.
Соціальні виплати і цільове використання
CBDC дозволяє жорстко зафіксувати:
- де саме можна витрачати соціальні кошти;
- які товари дозволені;
- у яких торгових точках доступні розрахунки.
У цій моделі:
- пенсія працює лише на дозволений перелік товарів;
- соціальна допомога не може бути переказана іншій людині;
- будь-яке альтернативне використання технічно неможливе.
Готівка і неформальна економіка
Нинішня система допускає:
- готівкові розрахунки;
- неформальні підробітки;
- екстрені витрати поза цифровими каналами.
CBDC не має готівкового аналога. Це означає:
- неможливо здійснити платіж поза системою;
- неможливо тимчасово вийти з цифрового контролю;
- будь-яка економічна активність фіксується автоматично.
Принципова різниця
Електронні гроші сьогодні це:
- цифрова форма звичайної гривні;
- свобода використання;
- контроль через правила і закони, а не через кожну транзакцію.
CBDC це:
- програмований доступ до коштів;
- контроль у момент витрати;
- можливість точкового обмеження без прямої заборони.
Не через покарання. Через обмеження доступу до власних грошей. Саме в цьому і полягає фундаментальна відмінність між нинішніми електронними грошима і цифровою валютою центрального банку.
Важливо розуміти, що більшість описаних сценаріїв не є ані чинними правилами, ані оголошеними планами. Йдеться про технічні можливості, які закладені в самій CBDC. Інструмент, здатний програмувати використання грошей, може працювати по-різному як для зручності та адресної допомоги, так і для жорсткого контролю. Те, у який бік він буде використаний, залежить не від технології, а від правових обмежень, політичних рішень і суспільного контролю. Саме тому ключове питання полягає не в існуванні CBDC як такої, а в тому, які запобіжники будуть закладені до її впровадження і чи зможе суспільство впливати на правила до того, як вони стануть незворотними.













