Аварія в енергосистемі України 31 січня: чому Київ залишився без води і світла
31 січня в Україні стався один із наймасштабніших технологічних збоїв цієї зими. Через одночасне відключення міждержавних та внутрішніх високовольтних ліній екстрені відключення почали застосовувати у Києві, Київській, Житомирській та Харківській областях. Причиною стала аварія на лініях, що з’єднують енергосистеми Румунії, Молдови та України, яка запустила каскадне спрацювання автоматичних захистів.
За офіційною інформацією, о 10:42 відбулося технологічне порушення з одночасним відключенням лінії 400 кВ між енергосистемами Румунії та Молдови та лінії 750 кВ між західною і центральною частинами України. Це призвело до різкого падіння напруги, розвантаження блоків атомних електростанцій і масових аварійних відключень. Наслідки аварії вийшли далеко за межі однієї країни. У Молдові без світла залишилися Кишинів та низка міст, не працювали світлофори, частину лікарень перевели на генератори, виникли збої в роботі центральних баз даних. Через це тимчасово зупиняли пропуск транспорту на українсько-молдовському кордоні. Моніторингові сервіси також означили падіння рівня інтернет-з’єднання.
В Україні найскладніша ситуація склалася в Києві. Через падіння напруги в усіх районах столиці зникло водопостачання, а рух метро було зупинено. Водночас станції метрополітену продовжували працювати як укриття на резервному живленні. Проблеми з електропостачанням зафіксували також у низці областей від Харківщини та Житомирщини до Одещини й Миколаївщини, частково постраждала Дніпропетровщина. Енергетики пояснюють, що масові відключення стали наслідком коректної роботи автоматичного захисту, який спрацьовує для запобігання ще серйознішим пошкодженням системи. За командою диспетчерів застосовувалися спеціальні графіки аварійних відключень, які не пов’язані з плановими обмеженнями і можуть змінюватися залежно від стану мережі. Окремо проблеми торкнулися транспорту. В «Укрзалізниці» повідомили про збої через відключення зовнішнього живлення, але ситуацію вдалося стабілізувати: поїзди продовжили рух із затримками 20–30 хвилин, вокзали працювали зі світлом і опаленням, пункти обігріву діяли у штатному режимі. Kyiv City Express також поступово відновив рух.
Важливо, що версію кібератаки офіційно спростували. За даними профільних відомств, знеструмлення сталося саме через технологічне порушення, а не внаслідок зовнішнього втручання. Це вкотре показало, наскільки вразливою залишається енергосистема навіть без прямих атак на передодні морозів, високого навантаження та активного імпорту електроенергії.
Увечері президент Володимир Зеленський у зверненні підтвердив, що найскладніша ситуація з енергопостачанням у Києві. За його словами, воду в помешканнях киян мають відновити вже сьогодні, а тепло завтра зранку. Станом на кінець дня водопостачання в столиці повністю відновили, однак опалення повернулося ще не в усі будинки роботи тривають.
Нагадаємо, Кабінет міністрів раніше ухвалив рішення, яке зобов’язує надавачів комунальних послуг автоматично перераховувати плату за тепло, воду та вивезення сміття, якщо послуги не надавалися, надавалися не повністю або неналежної якості. Перерахунок має відображатися у платіжках наступного місяця без звернень споживачів. Це рішення стало прямою відповіддю на масові аварії та тривалі відключення, з якими стикаються міста цієї зими. Подія 31 січня показала, що навіть за відсутності атак енергосистема працює на межі можливостей. Швидке відновлення критичної інфраструктури дозволило уникнути ще глибшої кризи, але сам характер аварії підкреслює: каскадні збої залишаються однією з головних загроз, а питання стійкості мереж і резервів стає не менш важливим, ніж відновлення після обстрілів.
About the Author
Читати також:
Київ під ударом по енергосистемі, чому столиця знову без тепла і світла 
Масштабний збій Cloudflare: як глобальна аварія вплинула на сайти та сервіси 
Енергетичний терор і відповідь країни: анатомія масованої атаки на Київ і Україну 
Нічне таксі під час комендантської години, чому Київ пішов на виняток
