Денний сон: чому 20 хвилин відновлюють, а 40 можуть зробити гірше
Денний сон часто сприймають як щось другорядне коротка пауза між справами, спроба «перезавантажитися». Але насправді це інструмент, який або працює на користь організму, або непомітно погіршує самопочуття. Все залежить від тривалості та часу.
Лікар Томас Майкл Кілкенні, директор Інституту медицини сну при Northwell Staten Island University Hospital, наголошує: короткий денний сон може покращити якість життя, особливо якщо людина недосипає вночі. Проблема в тому, що недосип це не просто втома. Дослідження пов’язують хронічний дефіцит сну з порушенням когнітивних функцій, підвищенням артеріального тиску, діабетом, захворюваннями серця й нирок, жировою хворобою печінки, депресією та підвищеним рівнем запалення в організмі. Окремо фіксується ослаблення імунітету та більший ризик інфекцій.
Тобто питання денного сну це не про лінощі. Це про компенсацію того, що організм недоотримав уночі.
Водночас сам факт дрімоти ще не гарантує користі. Дослідження, опубліковане у журналі Sleep Health, показало: короткий денний сон може корелювати з більшим об’ємом мозку. З огляду на те, що з віком мозок природно зменшується, це виглядає як важливий фактор підтримки когнітивного здоров’я. Також денний сон пов’язують із підвищенням творчості та покращенням емоційного стану. Але тут з’являється ключова умова. Ідеальна тривалість денного сну не більше 20-30 хвилин. Коротші епізоди близько 10 хвилин теж можуть бути ефективними. Саме в цьому інтервалі мозок отримує відновлення без входження у глибші фази сну.
Проблема починається після 30-45 хвилин. У цей період організм переходить у глибшу стадію не-REM сну. Якщо людину розбудити саме тоді, виникає так звана інерція сну стан, коли тіло вже прокинулося, а мозок ні. Це проявляється:
- дезорієнтацією,
- сповільненням рухів,
- порушенням координації,
- труднощами з мисленням і мовленням,
- погіршенням пам’яті,
- дратівливістю,
- пригніченим настроєм.
Саме тому після «годинної дрімоти» люди часто почуваються гірше, ніж до неї. Організм хотів завершити цикл глибокого сну, але його перервали.
Важливий і час доби. Фахівці називають оптимальним період з 13:00 до 15:00. У цей час організм природно переживає циркадний спад енергії. Це не слабкість і не наслідок обіду це біологія. Якщо дрімати пізніше, є ризик порушити нічний сон. Таким чином, денний сон це не універсальна порада «лягти, якщо втомився». Це інструмент, який потребує точності.
У сучасному ритмі, де недосип стає нормою, коротка дрімота може частково компенсувати втрати. Але вона не замінює повноцінний нічний сон. Якщо людина регулярно спить по 4-5 годин, жодні 20 хвилин удень не вирішать проблему. Парадокс полягає в тому, що денний сон має суперечливу репутацію. Його часто сприймають як прояв слабкості або неорганізованості. Водночас наукові дані показують, що правильно спланована дрімота підвищує пильність, працездатність і стабілізує настрій.
Різниця між користю і шкодою у тривалості.
10-20 хвилин це відновлення.
40-60 хвилин це ризик прокинутися в стані когнітивної “туманності”.
Денний сон це не примха і не мода. Це питання фізіології. І як будь-який інструмент, він працює лише тоді, коли його використовують точно, а не навмання.













