Дизель без паніки, чому зупинка поставок з Угорщини та Словаччини не обвалить український ринок
Угорщина та Словаччина заявили про припинення постачання дизельного пального до України. Заяви прозвучали жорстко, із політичними формулюваннями та прямими умовами щодо відновлення роботи нафтопроводу “Дружба”. Однак Час для дій розібрався, що для українського ринку ця історія має значно менший економічний масштаб, ніж може здатися з перших заголовків.
Йдеться про ресурс, частка якого вже скоротилася до менш як 10% внутрішнього ринку. Ще кілька місяців тому показник коливався в межах 15–25%, однак обсяги зменшилися через ціну та якість. Дизель із цих напрямків був дорожчим за альтернативи: 52,5 грн/л на кордоні проти 50–51 грн/л польського ресурсу. До того ж пальне втрачало експлуатаційні властивості вже при -15°C, що знижувало попит у зимовий період.
З ринку фактично вибуває дорогий ресурс, який не був визначальним за обсягами. Експерти наголошують, що Україна вже неодноразово залишалася без цього каналу поставок. Востаннє подібна ситуація трапилася восени минулого року – без дефіциту та різких цінових коливань. Директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн підкреслює:
“З приводу угорсько-словацьких постачань хвилюватися не потрібно. Вони не такі великі (до 10% ринку), та й ми без них уже декілька разів опинялися. Востаннє восени минулого року. Нічого особливого не відбулося. Нам є чим заміститися”.
Аналітик компанії “Нафторинок” Олександр Сіренко звертає увагу на сезонний фактор:
“Від початку війни ми диверсифікували постачання пального. Тож для паніки та підвищення цін немає економічних передумов. Хоча я не виключаю, що окремі гравці ринку можуть спробувати підвищити ціну через фактор ажіотажу”.
Зупинка припала на низький сезон споживання дизелю. До весняних польових робіт трейдери мають час укласти нові контракти. Альтернативні маршрути, включно з морськими, працюють. Засновник групи компаній “Прайм” Дмитро Льоушкін пояснює:
“Їхнє пальне мерзло при температурі -15°C. Тому в січні його майже ніхто не купував. Їм вдалося зберегти певну частку ринку, бо вони мали довгострокові контракти з українськими трейдерами. Мало того, це пальне ще й було дорожчим: на кордоні цей ресурс за останніми котируваннями коштував 52,5 грн/л, тоді як пальне з Польщі 50–51 грн/л. Тож з ринку випав дорогий ресурс, який легко замістити морем, і це не має вплинути на ціни”.
Економічна частина виглядає контрольованою. Проте політична складова значно складніша.
Голова МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що експорт дизелю не буде відновлено, доки не запрацює нафтопровід “Дружба”.
“Ми припиняємо постачання дизельного палива до України, і воно не буде продовжуватися, доки нафта не почне знову надходити по нафтопроводу “Дружба”. На цьому ми зупинимося”.
Будапешт пов’язує проблему з пошкодженням об’єкта критичної інфраструктури після російського удару у Бродах. Угорщина заявляє про стратегічні запаси нафти на 96 днів та одночасно намагається забезпечити транзит російської нафти через хорватський нафтопровід Adria. Хорватія відмовилася транспортувати саме російську нафту, посилаючись на законодавство ЄС та політичні наслідки таких рішень.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив кризову ситуацію через нестачу нафтопродуктів і заявив про перенаправлення всіх ресурсів на внутрішній ринок. Також пролунала заява про можливе припинення постачання електроенергії Україні у разі відсутності прогресу щодо транзиту нафти. Нафтопровід “Дружба” залишається ключовою інфраструктурою для Центральної Європи. Південна гілка проходить через територію України до Словаччини, Чехії та Угорщини. Російська нафта забезпечує близько двох третин потреб Угорщини, що пояснює гостру реакцію Будапешта.
Для України ж критичним є не обсяг припиненого дизелю, а стабільність енергетичних відносин у регіоні. Пальне можна замістити, маршрути диверсифіковані, трейдери мають досвід кризових періодів. Але політичні рішення сусідів формують додаткову невизначеність. Український паливний ринок після 2022 року став гнучкішим. Ланцюги постачання перебудовані, залежність від одного джерела мінімізована. Саме тому нинішня зупинка виглядає не як удар по забезпеченню, а як черговий тест на стійкість.
Ризик дефіциту наразі не проглядається. Ризик політичної ескалації залишається. І саме цей фактор визначатиме подальшу динаміку енергетичних рішень у регіоні.











