Імпортний сир і українська ціна: чому галузь опинилася між збитками та невизначеністю

4.2/5 – 22 голосів

Сирне виробництво в Україні входить у зону підвищеного ризику. Час для дій розібрався, чому один із найбільших гравців ринку ГК “Молочний Альянс” відкрито заявляє про збитковість цього напрямку, і чому проблема виходить далеко за межі окремої компанії.

Голова наглядової ради Сергій Вовченко визнає: сир зараз продається важко, маржа мінімальна або від’ємна. Причина різке посилення імпорту та агресивна цінова конкуренція з боку європейських виробників.

“Зараз сирне виробництво справді збиткове. Сири продаються важко, а конкуренція з польським імпортом дуже сильна”.

За даними Державної митної служби, у 2025 році Україна імпортувала 42,3 тис. тонн сирів на 10,4% більше, ніж роком раніше. У грошовому вимірі зростання ще відчутніше плюс 19,9%, до $272,3 млн. Майже половина імпорту припадає на Польщу 43,4%. Далі Німеччина 16,4% та Нідерланди 8,1%. Ці цифри означають просту річ: внутрішній ринок заповнюється дешевшою іноземною продукцією, з якою українським виробникам дедалі складніше конкурувати. При цьому підвищувати власні ціни компанії не можуть купівельний попит залишається низьким. Будь-яке зростання вартості ризикує ще більше скоротити продажі. У результаті виробник змушений діяти обережно: робити ставку на акції та стимулювання збуту, а збитки сирного напрямку перекривати прибутком від цільномолочної продукції. Фактично одна частина бізнесу утримує іншу. Попри фінансові втрати, компанія не планує зупиняти виробництво. На сирзаводі працює понад 500 людей. Рішення зберегти напрямок має не лише економічний, а й соціальний вимір.

Проблема не обмежується переробниками. Українські молочні фермери також перебувають під тиском: собівартість молока перевищує закупівельну ціну. До осені можливе скорочення виробництва на 20%. Це створює ризик ще глибших дисбалансів від нестачі сировини до подальшого зростання залежності від імпорту. Додатковий удар ситуація на зовнішніх ринках. Українська молочна продукція втрачає позиції на Близькому Сході та в Північній Африці. Європейські виробники пропонують нижчу ціну, і саме цей фактор визначає вибір покупця.

“На ринках Близький Схід та Північна Африка нас люблять і знають, але нас звідти витісняють європейські виробники, бо в них все дешевше”.

Таким чином, галузь стикається з подвійним викликом: дешевий імпорт всередині країни та втрата конкурентних позицій за кордоном.

Окремий ризик завершення 5 червня дії угоди про безмитну торгівлю з ЄС. Невизначеність щодо правил торгівлі ускладнює стратегічне планування для бізнесу та ставить під питання укладення нових контрактів. Для частини компаній скасування “торговельного безвізу” може означати припинення діяльності.

Міністр фінансів Сергій Марченко попереджає про можливі “руйнівні наслідки” для економіки у разі непродовження угоди. За даними уряду, доходи від експорту до ЄС у межах автономних торговельних заходів становили майже десяту частину з $41 млрд експортної виручки країни у 2024 році. Бізнес-спільнота вже звернулася до президентки Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн із проханням продовжити режим безбар’єрної торгівлі. Заступник міністра економіки Тарас Качка зазначає, що Україна готова до гнучких рішень і прозорих правил, але визнає: питання значною мірою політичне.

У самій галузі шукають короткострокові механізми підтримки. Спілка молочних підприємств ініціювала запровадження кешбеку на вагові сири, які раніше не підпадали під державну програму. Ідею попередньо підтримано на урядовому рівні, фінальне рішення ще очікується. Розрахунок простий частково стимулювати попит на український продукт і зменшити тиск імпорту.

Сирний ринок опинився у складній точці: низький попит, зростання імпорту, дорожча сировина, невизначеність у торгівлі з ЄС. Якщо ці фактори збігатимуться й надалі, мінімальна маржа може перетворитися на системні збитки для всієї галузі. І тоді питання стоїть ширше, ніж баланс окремого підприємства. Йдеться про робочі місця, продовольчу безпеку та здатність українських виробників витримувати цінову конкуренцію як удома, так і за кордоном.