Китайські авто зникли з лютневого топ-10, але не з ринку, що стримує продажі на старті 2026 року
B лютому серед десяти найпопулярніших нових легковиків в Україні не з’явилося жодної китайської моделі, хоча 2025 рік став рекордним для “китайців”. Картина не схожа на відкат або втрату позицій. Вона більше схожа на паузу після сильного року і на зміну умов, які різко вплинули саме на той сегмент, де китайські бренди були найсильнішими.
У 2025 році українці придбали майже 40 тисяч нових і вживаних авто китайського виробництва. Якщо дивитися ширше, торік в Україні відбулося 278,6 тисячі перших реєстрацій вживаних легкових авто і майже 80 тисяч нових. Серед вживаних частка машин китайського виробництва була невеликою 5,1 тисячі, тобто 1,8%. Натомість у сегменті нових авто “китайці” стали одним із ключових гравців: 20 тисяч реєстрацій, або 25% ринку нових автомобілів. Це рекорд і кульмінація трирічного зростання: 13,7% у 2023 році (7,8 тисячі), 16,4% у 2024-му (10,8 тисячі) і стрибок до 25% у 2025-му. Саме тому відсутність китайських моделей у лютневому топ-10 виглядає не як системна поразка, а як ситуативний зсув у структурі попиту. Лютневі лідери продажів сформували значну частку ринку нових легковиків, і більшість із них кросовери. Але ключове питання не в кузовах, а в тому, що китайські бренди в Україні останніми роками “тягнули” насамперед електромобільний сегмент. І саме він отримав одразу кілька ударів на старті 2026-го.
Перший фактор зміна податкових умов. Більшість китайського імпорту це електромобілі, і з початку року на них нараховується ПДВ. Для покупця це не “дрібна поправка”, а відчутна різниця в кінцевій ціні. А для ринку, який у 2025-му розігнався на доступні електрокари, це різке гальмування. У сегменті нових авто навіть невелике подорожчання здатне змінювати поведінку: частина людей відтягує покупку, частина йде в інші моделі, частина повертається до перевірених бензинових або гібридних варіантів.
Другий фактор “правило 180 днів” у Китаї, яке ускладнює швидкий експорт нових авто для перепродажу за кордон. У практичному сенсі це ламає стару схему, коли автомобіль можна було купити і швидко відправити на інший ринок. Тепер це не питання “знайшли машину – завезли – продали”. З’являється часовий лаг, який робить потік менш гнучким. Для українського ринку це означає меншу оперативність і складнішу логістику саме в сегменті нових авто китайського походження.
Третій фактор насичення попиту наприкінці 2025 року. Оцінка експерта Інституту досліджень авторинку Остапа Новицького звучить прямо: попит на електромобілі був “лавиноподібно” закритий наприкінці минулого року, і швидкого відновлення не варто чекати раніше середини 2026-го. Це важливий нюанс. Ринок електрокарів в Україні часто працює хвилями коли з’являється вікно вигідних умов, покупець діє швидко. Якщо вікно закривається, попит не зникає назавжди, але бере паузу. Окремо варто зафіксувати ще один пласт репутаційний і глобальний. Новицький називає 2025 рік “новою ерою китайців”. Цей вислів не про маркетинг, а про різницю між двома хвилями. Перша хвиля масового імпорту 2005-2008 років у багатьох сформувала образ дешевих і не дуже надійних машин. Нинішні китайські виробники подаються як глобальні гравці, які конкурують уже не тільки ціною, а й технологіями. У цій логіці наведено кілька маркерів: BYD у 2025 році продав 4,6 мільйона авто, обійшов Ford та випередив Tesla за продажами чистих електромобілів; Geely увійшов до світового топ-10, тоді як Toyota і Volkswagen зберігають лідерство. Прогноз Новицького полягає в тому, що світові ринки не “заповняться” старими назвами, а поділяться, і у глобальному топ-10 може з’явитися половина брендів із китайським корінням.
Це важливо для українського покупця, бо пояснює, чому 25% частки в сегменті нових авто у 2025 році не виглядає випадковістю. Китайські бренди зайшли туди, де український ринок був готовий приймати нові технології швидше за традиційні “довгі” рішення. Найбільш очевидний приклад – електрокари.
Водночас у повсякденному виборі українського покупця є проста логіка доки китайські авто залишаються дешевшими за європейські чи японські аналоги, вони поступово відбиратимуть частку. Додатковим драйвером може стати подорожчання пального, яке природно повертає інтерес до електромобілів. Тобто вплив цін на паливо тут не як абстрактна економіка, а як пряма мотивація: коли бензин і дизель стають дорожчими, люди знову уважніше дивляться на витрати на кілометр пробігу. Окремий сюжет домінування кросоверів серед лютневих лідерів. Новицький відкидає пояснення через погоду чи дороги. Його формула проста: кросовер це спроба “мати все й одразу”. Габарити як у хетчбека чи седана, місткість як у універсала, висока посадка і відчуття, що машина здатна впоратися з гіршими умовами. Це не про реальне бездоріжжя, а про психологію володіння і комфорт керування.
Саме тут виникає цікаве порівняння двох підходів до купівлі. На прикладі Toyota RAV4 Новицький говорить про мислення категоріями збереження капіталу це “інвестиція з нульовим ризиком”. Натомість електричний кросовер із Китаю описується як сучасний гаджет: емоції, дизайн, економія “тут і зараз”, але з прийняттям ризику швидшого знецінення. У реальному житті це два різні типи покупця. Перший платить за прогнозованість. Другий – за технологію і відчуття новизни, але погоджується з тим, що ринок може оцінювати таку покупку жорсткіше. Підсумок виглядає так: відсутність китайських моделей у лютневому топ-10 не перекреслює рекорд 2025 року і не означає, що китайські бренди “випали” з гри. На старті 2026-го спрацювали три речі одночасно: ПДВ на електромобілі, обмеження експорту з Китаю через “180 днів” і насичення попиту після хвилі покупок наприкінці минулого року. Якщо ці фактори не поглибляться, ринок не стільки відвернеться, скільки переформатується. А повернення активного попиту, за оцінкою, логічніше чекати ближче до середини 2026 року.













