Чи варто центральним банкам тримати резерви в біткоїні і чи може він стати новим золотом
Глобальна фінансова система переживає період змін. Геополітична напруга, санкційна політика та посилення економічної конкуренції між великими державами змушують уряди переглядати структуру своїх міжнародних резервів. Центральні банки дедалі частіше говорять про диверсифікацію активів і зменшення залежності від долара США. У цьому середовищі активізувалася дискусія про роль криптовалют. Зокрема, з’являється питання, чи може біткоїн у майбутньому стати частиною офіційних резервів держав.
«Час для дій» проаналізував аргументи прихильників і критиків цієї ідеї та оцінив, наскільки реалістичним є сценарій, за якого біткоїн конкуруватиме із золотом.
Державні резерви традиційно складаються з іноземної валюти, золота та державних облігацій найбільших економік світу. Долар США протягом десятиліть залишається ключовим резервним активом. Проте геополітичні конфлікти та санкційні обмеження стимулюють деякі країни переглядати структуру своїх активів. Одним із результатів цього процесу стало зростання інтересу до золота. Протягом року ціни на цей метал піднялися приблизно на 65 відсотків. Для багатьох держав золото залишається універсальним інструментом диверсифікації, який не прив’язаний до політики окремої країни. Виникає питання: якщо золото використовується як альтернатива долару, чи може подібну роль відігравати біткоїн. Дискусію підсилила політична ініціатива адміністрації президента США Дональда Трампа щодо створення стратегічного резерву біткоїна. Після цього представники інвестиційних банків, приватного сектору та академічного середовища почали активніше обговорювати можливість включення криптовалюти до державних резервів. Кандидат Трампа на посаду голови Федеральної резервної системи Кевін Уорш раніше охарактеризував біткоїн як нову форму золота. «Новим золотом».
Біткоїн має одну характеристику, яка привертає увагу прихильників цієї концепції. Він не контролюється жодною державою або центральним банком. У світі, де зростає конкуренція між великими економіками, така властивість виглядає привабливо. Деякі країни розвивають альтернативні платіжні системи для зменшення залежності від долара. Китай просуває міжнародне використання юаня, а Європа намагається зміцнити роль євро у глобальних розрахунках. У цьому середовищі криптовалюта може здаватися інструментом, який не прив’язаний до політичних рішень урядів. Втім ситуація має і суперечливі аспекти. Активне просування криптовалют сьогодні відбувається у Сполучених Штатах, де криптоіндустрія відіграє помітну роль у фінансуванні політичних кампаній. Експерти також звертають увагу, що від політики, спрямованої на підтримку криптовалют, можуть отримувати вигоду приватні учасники ринку.
Найбільший аргумент критиків пов’язаний із волатильністю біткоїна. Для резервного активу важливо не лише зростання ціни, а й стабільність. За відносно короткий період біткоїн пережив значні коливання вартості. Його ціна знизилася з понад 124 тисяч доларів у жовтні 2025 року до менш ніж 65 тисяч доларів. Золото демонструє іншу динаміку. Воно використовується як грошовий актив протягом тисячоліть і має тривалу історію довіри з боку держав. Фінансові аналітики наголошують, що для серйозних історичних оцінок активу потрібні десятиліття або навіть століття статистики. Біткоїн існує лише з 2009 року.
Прихильники біткоїна часто звертають увагу на обмежену пропозицію. Протокол передбачає максимальний обсяг емісії 21 мільйон монет. Близько 93 відсотків цього обсягу вже видобуто. Якби загальна ринкова капіталізація біткоїна дорівнювала вартості світових запасів золота, оцінюваних приблизно у 30-35 трильйонів доларів, ціна однієї монети могла б перевищити 1,5 мільйона доларів. Однак такий сценарій залишається гіпотетичним.
Частина економістів і фінансових аналітиків оцінює поточну вартість біткоїна як спекулятивну. Основний аргумент полягає у відсутності внутрішньої вартості. Деякі експерти вважають, що у крайньому випадку довгострокова ціна активу може прагнути до нуля. Водночас повне зникнення криптовалюти також виглядає малоймовірним. Однією з причин називають використання цифрових активів у тіньовій економіці. Обсяг цього сегмента світової економіки оцінюють більш ніж у 20 трильйонів доларів. Якщо криптовалюти обслуговуватимуть хоча б частину цих операцій, це здатне підтримувати значну ринкову капіталізацію. За такими оцінками, транзакційна активність приблизно у 100 мільярдів доларів на рік може відповідати загальній вартості мережі близько 1 трильйона доларів, що означає приблизно 50 тисяч доларів за монету.
Ще одним фактором, який може визначити майбутнє криптовалют, є державне регулювання. Сьогодні значна частина операцій на крипторинку припадає на стейблкоїни цифрові активи, прив’язані до долара. У майбутньому їх можуть регулювати так само жорстко, як і банківські інструменти. У такому разі транзакції стануть більш прозорими для державних органів. Частина користувачів може повернутися до біткоїна як до менш контрольованого інструменту. Проте масове використання криптовалют також створює нові виклики для урядів. Одним із них є потенційне зменшення податкових надходжень, якщо фінансові операції будуть важче відстежувати.
Ідея включення біткоїна до державних резервів продовжує обговорюватися у фінансових колах. Вона пов’язана із прагненням держав диверсифікувати активи та зменшити залежність від окремих валют. Проте низка факторів обмежує практичне застосування цієї ідеї. Висока волатильність, коротка історія існування і невизначеність регуляторної політики залишають біткоїн ризикованим інструментом для центральних банків. Золото, яке виконує роль резервного активу протягом тисячоліть, поки що не має повноцінної альтернативи. Саме тому дискусія про криптовалюти як частину державних резервів триває. Однак на сьогодні найімовірнішим сценарієм виглядає той, за якого головним захисним активом світової фінансової системи і надалі залишатиметься золото.











