Конфлікт між Україною та Угорщиною через гроші «Ощадбанку» і транзит нафти: що відбувається
Відносини між Україною та Угорщиною різко загострилися після інциденту із затриманням інкасаторських автомобілів державного «Ощадбанку» на території Будапешта. Ситуація швидко переросла з фінансового епізоду у політичний конфлікт, який торкнувся питань транзиту російської нафти, санкційної політики Європейського Союзу та енергетичної безпеки регіону.
«Час для дій» розібрався, як затримання інкасаторів перетворилося на дипломатичний скандал і чому події довкола грошей і золота тісно переплелися з енергетичною політикою.
Затримання інкасаторів і вилучення коштів
5 березня в Угорщині були зупинені два автомобілі інкасаторської служби, в яких перебували працівники державного «Ощадбанку». У транспорті перевозили іноземну валюту та банківські метали. Загальний обсяг цінностей, які знаходилися в автомобілях, становив:
- 40 мільйонів доларів США
- 35 мільйонів євро
- 9 кілограмів золота
Сімох співробітників інкасаційної служби затримали. Податкова та митна служба Угорщини заявила, що причиною стала підозра у відмиванні коштів. Українська сторона наполягала, що перевезення здійснювалося у межах міжнародної угоди між австрійським «Райффайзен Банком» та українським «Ощадбанком» і було оформлене відповідно до чинних європейських митних процедур. В «Ощадбанку» наголосили:
«Вантаж був оформлений згідно з міжнародними правилами перевезень та чинних Європейських митних процедур».
Після дипломатичних контактів затриманих працівників звільнили. Вони повернулися до України. Проте гроші і золото залишилися під арештом.
Законопроєкт у парламенті Угорщини
Незабаром після інциденту фракція правлячої партії Fidesz виступила з ініціативою ухвалити спеціальний законопроєкт щодо вилучених коштів і золота. Глава парламентської фракції партії Мате Кочіш запропонував законодавчо закріпити можливість утримувати ці активи під арештом до завершення розслідування. Цей крок викликав різку реакцію з боку Києва. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив:
«Після крадіжки грошей українського державного банку вони тепер висувають законопроєкт про “легалізацію” незаконного вилучення. Це фактичне визнання того, що дії Угорщини не мають жодних правових підстав. Ми притягнемо до відповідальності всіх причетних не лише за крадіжку грошей, але й, перш за все, за жорстоке поводження з сімома громадянами України».
Українська дипломатія повідомила, що звертатиметься до Європейського Союзу із вимогою дати оцінку діям угорської сторони.
Угорська позиція
У Будапешті ситуацію пояснюють необхідністю перевірити походження і призначення великих сум готівки. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто поставив публічне запитання:
«Ми досі чекаємо на відповідь: чому через Угорщину було переміщено $900 млн доларів та €420 млн готівкою? На що це було використано і в чиїх інтересах? Скільки з цього було витрачено в Угорщині та на чию користь?»
Таким чином угорська влада намагається перевести дискусію у площину фінансового контролю та боротьби з можливими незаконними операціями.
Політична напруга між Києвом і Будапештом
Інцидент із грошима відбувся у період серйозного загострення відносин між Україною та Угорщиною. 5 березня президент України Володимир Зеленський під час виступу запропонував передати українським військовим номер телефону «людини, яка блокує допомогу від Європейського Союзу». Йшлося про угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана. Орбан у відповідь опублікував відео, в якому заявив, що може застосувати силу, щоб змусити Україну відновити транзит російської нафти через нафтопровід «Дружба». Сибіга прокоментував цю заяву:
«Якщо це та “сила”, про яку сьогодні оголошував пан Орбан, то це сила злочинного угруповання. Це державний тероризм та рекет».
Нафтопровід «Дружба» як центр суперечки
Причиною конфлікту стала ситуація навколо нафтопроводу «Дружба», який проходить територією України і використовується для транспортування російської нафти до Угорщини та Словаччини. 27 січня 2026 року російські війська атакували об’єкт енергетичної інфраструктури у місті Броди у Львівській області. Удар пошкодив обладнання, пов’язане з роботою нафтопроводу. Пожежу на об’єкті ліквідовували протягом десяти днів. Було пошкоджено трансформатори, кабельні системи та інше обладнання. З початку повномасштабної війни об’єкти цієї інфраструктури зазнали майже двох десятків атак. Ремонтні роботи неодноразово проводилися під обстрілами.
Тиск з боку Угорщини та Словаччини
Після пошкодження інфраструктури Будапешт і Братислава почали вимагати від Києва відновити транзит російської нафти. 18 лютого Угорщина та Словаччина тимчасово зупинили постачання дизельного пального до України. Сіярто заявив, що відвантаження не відновляться, доки не буде поновлено транзит нафти через «Дружбу». Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан також пригрозив блокувати рішення Європейського Союзу щодо підтримки України. Йдеться, зокрема, про пакет кредитної допомоги ЄС на 90 мільярдів євро. Словаччина у цей період призупинила аварійні постачання електроенергії до України. Обидві країни також гальмують ухвалення нового пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії.
Позиція України
Київ заявляє, що затримка транзиту пов’язана з пошкодженням інфраструктури через російські атаки. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що постачання може бути відновлено приблизно за місяць або півтора. Він також зазначив, що рішення може залежати від того, чи блокуватимуть окремі країни ЄС фінансову допомогу Україні.
Можлива роль Європейського Союзу
Європейський Союз розглядає можливість виділити кошти для ремонту пошкоджених об’єктів нафтопроводу. Йдеться про фінансування у межах уже існуючих програм підтримки України. Європейська комісія також розглядає можливість направити оціночну місію для аналізу масштабу пошкоджень інфраструктури. У Брюсселі побоюються, що навіть після ремонту об’єкт може знову стати ціллю російських атак.
Додатковий фактор кібератаки
На тлі цих подій український банківський сектор зіткнувся з новою хвилею кібератак. Державний «Ощадбанк» тимчасово зупиняв роботу електронних сервісів після підозри на DDoS-атаку. Інші банки також повідомляли про спроби зламів та масові атаки на фінансову інфраструктуру.
Конфлікт, що виходить за межі фінансів
Інцидент із вилученням грошей і золота став лише одним із елементів ширшого конфлікту між Києвом і Будапештом. У центрі суперечки опинилися енергетична безпека, транзит російської нафти, політика санкцій і внутрішні політичні процеси у країнах Європейського Союзу. Подальший розвиток ситуації залежатиме від результатів розслідування угорської сторони, дипломатичних переговорів та рішень європейських інституцій. Ситуація довкола вилучених коштів уже перетворилася на символ ширшого протистояння, в якому переплелися фінанси, енергетика та політика.
About the Author
Читати також:
Призначення Юлії Свириденко: як конфлікт навколо БЕБ впливає на довіру до влади 
Транзит російської нафти як важіль проти України чого домагаються Будапешт і Братислава 
Політика проти політики: що насправді стоїть за конфліктом між Маском і Трампом 
Нафта під тиском війни, як конфлікт довкола Ірану змінює світові котирування і що це означає для українських водіїв
