Депозити українців у 2026 році, чому банки залишаються головним місцем для збереження грошей
Станом на 1 березня 2026 року кошти фізичних осіб на депозитних та ощадних рахунках українських банків досягли 1,65 трлн грн. За місяць цей показник зріс на 38 млрд грн, або майже на 2,4%. Це не виглядає як випадковий короткий стрибок. Навпаки, йдеться про продовження тенденції, яка показує навіть в умовах війни банки залишаються для людей головним місцем збереження власних грошей.
Час для дій проаналізував ці дані і дійшов висновку для більшості українців депозит сьогодні не інструмент великого заробітку, а спосіб утримати фінансову опору, мати запас і зберігати відчуття бодай мінімальної передбачуваності. Коли країна живе в умовах тривалої нестабільності, саме довіра до банківської системи стає однією з найважливіших ознак того, що люди все ще бачать у ній точку опори, а не джерело додаткового ризику.
Розподіл коштів між банками показує дуже чітку картину. Найбільший обсяг заощаджень фізичних осіб зосереджений у ПриватБанку. У цьому державному банку понад 24,2 млн вкладників тримають більше 632 млрд грн. Із цієї суми майже 165 млрд грн в еквіваленті припадає на іноземну валюту. Тобто приблизно чверть коштів фізичних осіб у банку зберігається не в гривні. За один місяць сума на рахунках клієнтів ПриватБанку зросла з 618,5 млрд грн до 632 млрд грн. Це плюс 13,5 млрд грн, або 2,2%. Друге місце посідає Ощадбанк. Там понад 12,6 млн фізичних осіб тримають майже 243 млрд грн. Валютна складова перевищує 52 млрд грн в еквіваленті, тобто йдеться приблизно про п’яту частину всіх коштів фізичних осіб у банку. За місяць сума зросла з 237 млрд грн до майже 243 млрд грн. Це приріст на 6 млрд грн, або 2,5%. Третім серед найпопулярніших банків серед вкладників став Універсал Банк, який працює під брендом monobank. У ньому майже 10,4 млн фізичних осіб тримають 143,6 млрд грн. Із цієї суми майже 64 млрд грн в еквіваленті становлять валютні вклади, тобто майже половину. За місяць обсяг коштів зріс з 139,5 млрд грн до 143,6 млрд грн. Це плюс 4 млрд грн, або 2,9%.
Уже ці три позиції дають зрозуміти головне: українці продовжують довіряти або великим державним банкам, або великим відомим установам із сильною репутацією та зручною повсякденною інфраструктурою. Для клієнта важить не лише ставка. Значення має звичка, доступність сервісу, проста взаємодія, відчуття стабільності, а також переконання, що в разі проблем банк не зникне за одну ніч. Не менш показовою є інша частина статистики розмір вкладів. У всіх трьох банках найбільша кількість людей тримає на рахунках суми до 200 тис. грн. У ПриватБанку таких вкладників понад 19,5 млн, в Ощадбанку майже 5,9 млн, в Універсал Банку 6,2 млн. Це дуже важливий сигнал. Він показує, що банківські рахунки для населення це передусім не про великі капітали, а про масову повсякденну модель збереження коштів. Люди кладуть у банки не лише надлишок грошей, а й власну фінансову подушку, резерв на витрати, гроші на лікування, навчання, великі покупки або просто суму, яку не хочуть тримати готівкою вдома.
Водночас у системі є і значна кількість великих вкладників, хоча вони становлять вже зовсім іншу групу. У ПриватБанку гривневі вклади понад 5 млн грн мають 5 614 осіб. В Ощадбанку таких 3 660. В Універсал Банку 1 124. Це означає, що банки обслуговують і людей із великими заощадженнями, але масову картину визначають саме малі та середні суми на рахунках.
Окремої уваги заслуговує тема гарантування вкладів. У трьох банках-лідерах обсяг коштів фізичних осіб, який не підлягає відшкодуванню Фондом гарантування вкладів, виявляється мізерним порівняно із загальною сумою коштів. У ПриватБанку йдеться про 40 млн грн із 632 млрд грн, в Ощадбанку 6,5 млн грн, в Універсал Банку 10 млн грн. Це важливий психологічний фактор. Для більшості людей саме гарантія повернення грошей є базовою умовою довіри до банку. І коли статистика показує, що непокриті суми мінімальні в порівнянні з усім обсягом вкладів, це посилює відчуття захищеності. Сильна концентрація коштів спостерігається не лише в першій трійці. До банків, де кількість вкладників перевищує 1 млн фізичних осіб, також входять А-Банк, ПУМБ, Райффайзен Банк, Сенс Банк, УкрСиббанк, Укргазбанк та ОТП Банк. Сукупно вклади фізичних осіб у цих семи банках станом на 1 березня становили понад 412 млрд грн, тоді як місяцем раніше було 400 млрд грн. Приріст за місяць склав 12 млрд грн, або 3%.
Якщо взяти десять банків-лідерів загалом, то на них припадає 1,43 трлн грн, тобто близько 87% від усіх вкладів фізичних осіб у 60 банках України. Це дуже висока концентрація. Вона означає, що абсолютна більшість населення обирає не просто банківську систему як таку, а вузьке коло найбільш зрозумілих, помітних і перевірених гравців. Для ринку це одночасно і показник довіри, і сигнал про нерівномірний розподіл цієї довіри. Ще одна важлива причина, чому депозити залишаються популярними, відсоткові ставки. Станом на 1 березня 2026 року середньозважена вартість строкових депозитів фізичних осіб у гривні становила 13,4% річних. Для валютних вкладів лише 1%. Ці цифри добре пояснюють поведінку вкладників. Гривневий депозит і далі виглядає як інструмент, що дозволяє не лише зберігати гроші, а й отримувати помірний дохід. Валютний вклад у цьому сенсі майже не працює як спосіб заробітку. Його функція інша збереження коштів у звичній для частини населення формі.
Саме тому частка валютних заощаджень у різних банках є окремим показником настроїв клієнтів. У ПриватБанку вона становить чверть загального обсягу коштів фізичних осіб, в Ощадбанку приблизно п’яту частину, а в Універсал Банку майже половину. Це свідчить про різну структуру клієнтської бази та різні моделі зберігання грошей. Частина людей прагне доходу в гривні, інша ставить вище за все валютну стабільність, навіть якщо дохідність майже нульова.
Попри зростання депозитів, сам ринок не можна назвати простим чи одновимірним. Альтернативи існують. Серед них облігації внутрішньої державної позики, які можуть бути надійним і навіть більш прибутковим варіантом. Під час війни цей інструмент має ще й додатковий вимір, адже через нього держава отримує важливі ресурси для бюджету. Є також інвестиції в акції українських і закордонних компаній, REIT-фонди, житлову нерухомість, цінні метали, криптовалюти та IT-стартапи. Але кожен із цих інструментів вимагає більшого рівня підготовки, терпіння, готовності до ризику або значно вищого порогу входу. Для багатьох людей депозит залишається найбільш зрозумілим варіантом. Не тому, що він найвигідніший у будь-якій ситуації, а тому, що він найпростіше пояснюється, найшвидше оформлюється і найменше потребує спеціальних знань. У період війни це має вирішальне значення.
Зростання вкладів до 1,65 трлн грн показує: українці, попри всі труднощі, не відмовляються від звички заощаджувати. Це говорить і про певний запас фінансової витривалості, і про прагнення тримати ситуацію під контролем хоча б у межах власного бюджету. Банківський вклад у цій системі координат не розкіш і не складний фінансовий продукт, а форма щоденної обережності. Українці обирають депозити не через віру в великі прибутки, а через потребу в передбачуваності, захисті та доступності. І поки інші інструменти залишаються для широкої аудиторії менш звичними або складнішими, саме банківська система зберігатиме роль головного сховища приватних грошей. Навіть у країні, що живе в умовах війни, це залишається одним із найпомітніших показників фінансової довіри населення.
About the Author
Читати також:
Як змінюється ставлення українців і поляків одне до одного під час великої війни 
Страхування під час війни: ринок зростає в цифрах, але звужується в реальності 
Які правила залишаться для українців у ЄС і що це означає для вразливих груп 
ПриватБанк списав 140 млрд грн “мертвих” кредитів, що змінилося для банку, клієнтів і держави
