
Шахеди зі шрапнеллю: як нова зброя РФ змінює характер атак по містах
У ніч на 10 червня Київ знову став мішенню однієї з наймасштабніших атак за весь час повномасштабної війни. Росія випустила понад 300 дронів-камікадзе й ракет. Попри те, що українські сили ППО збили більшість із них, це була не просто нічна тривога це була демонстрація нової фази терору.
Найнебезпечніший елемент не вибух сам по собі, а те, що приховано всередині дрона. Зокрема, шрапнельна бойова частина, яка розлітається на десятки метрів і вражає все на своєму шляху. Це загроза, яка працює навіть тоді, коли дрон збито.
Що сталося вночі
За офіційними даними, Росія атакувала Київ дронами Shahed, балістичними й крилатими ракетами. Загалом у бік України випустили близько 315 дронів і щонайменше 7 ракет. Із них 284 цілі вдалося знищити. Але навіть тих кількох, що прорвалися, вистачило для шкоди.
У столиці зафіксовано вибухи в семи районах. Уламки дронів пошкодили житлові будинки, машини, склади, офісні будівлі. У деяких районах були пожежі, постраждали люди. Київська влада підтвердила: поранені щонайменше чотири цивільні. У інших містах Одесі, Черкасах ситуація ще тяжча.
Що таке шрапнель і чому це особливо небезпечно
Зранку стало відомо: під час нічної атаки російські дрони мали шрапнельні бойові частини. Це підтвердив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Шрапнель це дрібні металеві кульки або уламки, які розлітаються під час вибуху. Вони не мають системи наведення. Вони летять хаотично, але з великою швидкістю і на значні відстані. Це робить їх смертельно небезпечними.
Їх мета не пробити техніку, а уразити все навколо: автівки, будинки, людей. Саме тому навіть “збитий” дрон це не гарантія безпеки. Його уламки можуть падати з неба й раптово вражати тих, хто був упевнений, що все вже минуло.
Як діяти під час такої атаки
Головне правило: ніколи не залишайтесь біля вікон і не виходьте надвір під час повітряної тривоги. Це не перебільшення.
Шрапнель пробиває скло, влітає в кімнати, розлітається по подвір’ях. Її не видно, але вона може вбити.
- Найбезпечніше місце це внутрішній коридор, ванна кімната, укриття.
- Якщо ви на вулиці треба лягти на землю, прикрити голову руками або рюкзаком. Ідеальний варіант сховатися за бетонною стіною, бордюром, у підземному переході.
- У жодному разі не підходьте до уламків це може бути небезпечно.
Що робити, якщо людину поранило
Шрапнель може залишити маленьку дірку, але глибоку і небезпечну. Головне не панікувати:
- Зупиніть кровотечу: накладіть тиск або турнікет вище рани.
- Не витягуйте уламки самостійно.
- Закрийте рану чистою тканиною або перев’язкою.
- Викличте швидку або відвезіть постраждалого в найближчий пункт допомоги.
Ураження шрапнеллю це не просто поріз чи подряпина. Це може бути внутрішня кровотеча, інфекція, ураження органів. Тому медична допомога потрібна навіть тоді, коли “все виглядає несерйозно”.
Чому це важливо
Атаки з використанням шрапнелі це не про військові цілі. Це про навмисне залякування цивільного населення. Бо шрапнель не вражає точково вона працює по площі. Від неї не захистить каска чи бронежилет. Вона призначена для того, щоб посіяти хаос і страх.
Саме тому важливо не ігнорувати тривоги. Не ставитись до цього, як до “чергової ночі під звуки ППО”. Це не просто шум це реальна загроза, яка може в одну мить змінити все.
Не страх, а розуміння
Українці вже навчилися жити в умовах війни. Але нові типи атак вимагають нової обережності.
Знати, що таке шрапнель, і чому вона небезпечна це не про паніку. Це про відповідальність. Перед собою, своїми близькими й тими, хто поруч.
Тому головне сьогодні не лише оцінити ефективність ППО, а й навчитися жити з новими ризиками. І пам’ятати: в таких умовах обережність це теж форма спротиву.















