Перемога над США: як волейбольна збірна України увійшла в історію
Українська збірна вперше в історії вийшла на арену світового волейболу і одразу шокувала титулованих суперників. Перемога над США, напружена гра з Кубою, гідний спротив Бразилії та Ірану. Але ця історія не лише про рахунки. Це про системний прорив у тихому виді спорту, який роками залишався в тіні.
Довгий шлях до дебюту
До 2025 року український волейбол не мав доступу до Ліги націй найпрестижнішого щорічного турніру для національних команд під егідою FIVB. Місця тут обмежені, участь лише за запрошенням або через перемогу в окремому кваліфікаційному турнірі.
У 2024 році чоловіча збірна України виграла Challenger Cup це і стало квитком до Ліги націй. А вже у 2025-му, завдяки реформі турніру (розширення до 18 команд і скасування поділу на «основних» та «викликаних» учасників), Україна вперше отримала повноцінне право грати в одному ряду з волейбольними топами світу.
Перемога, яка запам’ятається надовго
11 червня 2025 року. Ріо-де-Жанейро. Україна – США. Один з найсильніших суперників, бронзовий призер останньої Олімпіади. І перемога України з рахунком 3:0.
Без іменитих легіонерів, без надмірних очікувань. Але з чіткою ігровою стратегією, хорошою подачею і без страху. Збірна буквально нав’язала свою гру американцям: швидка, напружена, з високим відсотком реалізації атак. У кожному сеті українці тримали контроль і не втрачали концентрації в ключові моменти.
Тренер Рауль Лосано, який очолив команду лише кілька місяців тому, не приховував задоволення:
«Це не сенсація. Це результат правильної роботи. У хлопців характер і дисципліна».
Другий матч — ще складніше
Наступний поєдинок проти збірної Куби. Потужна атака, силова подача, гра через високих центральних блокуючих. Україна програла два сети, але змогла зібратись і вирвати перемогу на тай-брейку – 3:2.
У центрі уваги знову Василь Тупчій, який став найрезультативнішим гравцем одразу у двох матчах. Разом з Дмитром Янчуком, Іллею Ковальовим і Владиславом Дидиком вони створили кістяк, який тримав темп усі 5 сетів.
Чому це важливо?
1. Вперше на рівні топ-команд світу
До цього Україна грала на чемпіонатах Європи чи в кваліфікаціях. Але Ліга націй зовсім інший рівень: постійна присутність у медіа, трансляції на всі континенти, рейтингові очки за кожен сет.
2. Визнання
Після стартових перемог Україна піднялась на 13‑те місце у світовому рейтингу. Це відкриває нові можливості: участь у відборі на Олімпіаду, доступ до спарингів з провідними збірними, зростання інтересу спонсорів.
3. Професійний імпульс
Запрошення Рауля Лосано аргентинця з досвідом роботи у Польщі, Ірані, Іспанії стало поштовхом. Він змінив систему тренувань, оновив склад, працює не зірково, а системно.
«Ми не зірки. Ми команда. І це головне, що я побачив у цій збірній», – говорить він в інтерв’ю після перемоги над США.
Але це ще не фініш
У груповому етапі ще залишились матчі проти Бразилії та Ірану. І навіть поразки в них не перекреслюють результат: Україна має 7 очок і цілком реальні шанси на вихід до топ‑8, що дає путівку до плей-оф.
І головне збірна вже виграла більше, ніж просто ігри. Вона виграла довіру. Своїх. І повагу чужих.
Волейбол, який довго чекав
Український волейбол не новачок у Європі. Але роками він залишався «другим рядом» без стабільного фінансування, з епізодичними перемогами, без системної уваги. У 2025‑му щось змінилось.
- Збірна отримала професійний менеджмент.
- Гравці почали переходити до сильніших європейських клубів.
- Уперше з’явились повноцінні збори, спаринги, медична підтримка, аналітика.
Поза майданчиком: що це означає для України?
- Мотивація для молоді. Раніше талановиті волейболісти йшли в тінь футболу чи емігрували. Тепер з’явився орієнтир: можна стати частиною великої гри.
- Доказ, що зміни можливі. Волейбол показав те, що потрібно не лише спорту: коли є система, довіра і робота результат не забариться.
Чоловіча збірна України з волейболу зробила те, чого давно не вистачало українському спорту: без зайвого шуму довела, що здатна на велике. Без надмірних обіцянок. Без гучного піару.
Просто вийшли і виграли. Проти тих, кого ніхто не чекав програвати.
І можливо, саме так сьогодні виглядає справжня перемога. Без медалей, але з гідністю. Без пафосу, але з результатом.
About the Author
Читати також:
Перше золото в жіночій шпазі: як українки зробили історію на чемпіонаті Європи з фехтування 
США відкладає санкції проти Росії: чому це не «зрада», але виклик для України 
Штучний інтелект у грі за Україну: як збірна бачить те, чого не бачить ніхто 
Новий eХаб iCAR.ua у Києві: проривна інфраструктура для електромобілів просто зараз
