
США можуть скоротити підтримку воєнних розслідувань в Україні що це означає
У середині червня 2025 року агентство Reuters повідомило про підготовку в Білому домі нового бюджету, що передбачає можливе скорочення фінансування десятків міжнародних програм із розслідування воєнних злочинів. У списку Україна. І хоч рішення ще не остаточне, сигнал надто гучний, щоб його ігнорувати.
Що відомо про плани США
За інформацією Reuters, Управління з питань бюджету Білого дому (Office of Management and Budget, OMB) підготувало рекомендацію припинити фінансування близько 20 програм, які опікуються збиранням доказів, розслідуванням та підтримкою кримінальних справ проти воєнних злочинців. У списку країни, які зазнали масових порушень прав людини: Україна, М’янма, Сирія, Афганістан, Судан, Білорусь, Шрі-Ланка, Непал тощо.
У цьому переліку кілька ініціатив, критично важливих для України:
- Global Rights Compliance британська організація, яка документує сексуальні злочини, тортури та інші порушення на окупованих територіях;
- Legal Action Worldwide правозахисна група, що надає юридичну підтримку українським справам у міжнародних юрисдикціях;
- грант $18 млн для Офісу Генерального прокурора України програма адмініструється Міжнародною ініціативою з кримінального правосуддя Джорджтаунського університету.
Офіційне пояснення від OMB не оприлюднено, але, за даними джерел Reuters, рішення базується на потребі скоротити витрати та переглянути зовнішню політику з огляду на “національні пріоритети”.
Що це означає на практиці
- Це ще не фінальна крапка, але дуже серйозний попередній сигнал. Державному департаменту США дозволено оскаржити рекомендацію. Усі організації, що потрапили під загрозу, мають подати до 11 липня чітке обґрунтування, як їхня діяльність відповідає зовнішньополітичним пріоритетам Вашингтона.
- Україна не єдина держава, що постраждає, але саме в українському контексті йдеться про розслідування воєнних злочинів у межах наймасштабнішої війни в Європі з часів Другої світової.
- Йдеться не про військову допомогу, а про правову й доказову інфраструктуру, без якої неможливо системно документувати злочини, підтримувати потерпілих та добиватися справедливості в судах.
Чому це критично для України
З початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році в Україні зареєстровано понад 140 тисяч проваджень щодо воєнних злочинів. Це колосальний масив фактів: убивства мирних жителів, катування, депортації дітей, удари по лікарнях, ракетні атаки по ТЦ, зґвалтування, руйнування цивільної інфраструктури. Ці справи не просто зберігаються на папері вони формують міжнародну доказову базу, яка потенційно може лягти в основу:
- національних судів,
- справ у Міжнародному кримінальному суді,
- спеціального трибуналу щодо злочину агресії.
І без належного фінансування документування, збереження доказів, підготовка справ, переклад, юридичний аналіз усе це ризикує зупинитися. Або, як мінімум, уповільнитися настільки, що втратить актуальність і вплив.
Чому це не просто “скорочення”
- Політичний сигнал: навіть якщо частину програм збережуть, сама ініціатива з боку OMB сигнал для світу. США готові скорочувати фінансування не лише гуманітарних, а й правозахисних інструментів. І це стається на фоні безпрецедентного порушення міжнародного гуманітарного права в Україні.
- Психологічний удар: для постраждалих родин, для тих, хто чекає на суди, такі зміни викликають відчуття зради. Зникає віра в механізми справедливості, якщо навіть США головний партнер України згортають підтримку.
- Інституційний вакуум: наразі левова частка допомоги для розслідувань походить від США, Великої Британії, ЄС. Якщо один із стовпів падає, іншим доведеться компенсувати або ризикувати втратою інерції.
Що може зробити Україна
- Дипломатично відреагувати. Міністерство закордонних справ України має донести аргументи, чому збереження цих програм не лише справа гуманітарної підтримки, а й геополітичного курсу.
- Мобілізувати громадські ініціативи. Уже сьогодні низка українських і міжнародних організацій (ZMINA, Truth Hounds, IPHR) беруть участь у фіксації злочинів. Їхні платформи потрібно підсилити державними інструментами.
- Підготувати альтернативні механізми. Якщо частина міжнародних програм буде припинена, Україна має підготувати юридичні та технічні резерви для продовження роботи через прокуратуру, МЗС, спецтрибунал.
- Публічно комунікувати важливість справедливості. Це не лише питання символів. Документи, записи, свідчення це захист майбутніх поколінь від повторення злочинів.
Це більше, ніж бюджетне рішення
Кожен злочин має ім’я. І кожен злочинець має почути вирок. Якщо міжнародна система не витримає цього тиску вона не зможе протистояти нікому.Плани скоротити фінансування програм воєнного правосуддя це дзвінок не лише для Києва, а й для Вашингтона, Брюсселя, Гааги. У 2022–2025 роках світ сказав: “Ніколи знову”. Якщо зараз замовчить це стане новим “завжди”.Україна не має розкішного вибору. Ми маємо зробити все, аби винні були покарані. Навіть якщо допомога не прийде шлях до справедливості не повинен зупинитися.













