CBAM і українська промисловість: як вуглецевий бар’єр ЄС вплине на експорт і економіку України
Вже з 1 січня 2026 року український експорт до ЄС опиниться під новим митним бар’єром CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism). Це вуглецеве мито, яке має стимулювати скорочення шкідливих викидів, але для української економіки може обернутися болючим ударом. Чи готові до цього вітчизняні підприємства, як реагує влада, і чому час грає проти нас розкладаємо по суті й без прикрас.
Що таке CBAM і чому він важливий
CBAM це механізм, який з 2026 року зобов’яже експортерів до Євросоюзу платити додаткове мито на ті товари, які виробляються з великим вуглецевим слідом. До переліку вже потрапили сталь, цемент, алюміній, електроенергія, добрива й водень. Україна історично постачає до ЄС значні обсяги саме цих продуктів частка металургії та металопродукції в експорті складає до половини всіх поставок у Європу. Формально ідея CBAM зробити європейський ринок «чистішим» і захистити європейських виробників від дешевших, але брудніших товарів з-за кордону. Проте для України це означає не стільки екологічний виклик, скільки питання виживання для цілих галузей.
Кому й коли це загрожує
Фінансові зобов’язання за CBAM для імпортерів набудуть чинності вже з 1 січня 2026 року. Проте вже з жовтня 2023 року українські компанії зобов’язані подавати до ЄС детальні звіти про обсяги викидів CO₂ у своїй продукції. Всі ці дані ретельно фіксуються, і з початку 2026 року за кожну тонну «вуглецевого сліду» доведеться платити реальні гроші. Головні «клієнти» CBAM металургійна, цементна, добривна, алюмінієва та енергетична промисловість. За оцінками галузевих аналітиків, мито стосуватиметься до 6-8 % всього українського експорту до ЄС. В деяких сегментах (наприклад, металопродукція) збитки можуть бути драматичними аж до 93 % падіння обсягів експорту, якщо не адаптувати виробництво.
Наслідки для економіки
Розрахунки аналітиків виглядають тривожно:
- Втрати ВВП до 4,8 %;
- Падіння експорту на 7,8 %;
- Промислове виробництво мінус 13,1 %;
- Податкові надходження зниження на 2,8 млрд USD;
- Робочі місця під загрозою понад 70 тисяч робочих місць лише у пріоритетних галузях.
Для країни, яка воює та бореться за кожен долар експорту, це надто велика ціна.
Чому українська промисловість не встигає
Ключовий меседж, який сьогодні озвучують усі профільні асоціації та експерти: адаптуватися до нових європейських вимог вчасно не вийде. Як визнає директор спецпроєктів НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев, «ні, не встигнемо, безумовно». Причин кілька:
- Відсутність інвестицій у декарбонізацію війна відбирає ресурси, а бізнес не може вкладати у «зелену» модернізацію.
- Повільне реформування енергетики та промисловості бракує рішень і технологічних проєктів.
- Затягнуті державні програми уряд досі не підготував національну систему вуглецевого ціноутворення, не створив власний ринок викидів чи CO₂ податок.
- Нестача підтримки з боку ЄС грошей на технологічну модернізацію надходить дуже мало.
Асоціації вже надіслали звернення до європейських інституцій з проханням відтермінувати запровадження CBAM для України через війну. Деякі експерти пропонують посилатися на «форс-мажор» і вимагати особливого підходу до нашої промисловості. Але поки це питання лише на рівні перемовин.
Актуально
Які можуть бути рішення
Реалістичний сценарій передбачає одразу кілька кроків:
- Відтермінування CBAM для України до завершення війни та відновлення економіки.
- Прискорене впровадження системи вуглецевого ціноутворення на національному рівні наприклад, власний ринок квот на викиди або податок на CO₂.
- Залучення коштів від європейських фондів (IPA, Just Transition Fund) для фінансування модернізації підприємств.
- Офіційна позиція уряду у перемовинах з Єврокомісією має бути не лише формальна, а й підкріплена конкретними діями й рішеннями.
Без комплексної стратегії ризики втрати ринків, робочих місць та податкових надходжень стають не гіпотетичними, а цілком реальними.
Чого чекати найближчим часом
Якщо нинішня динаміка збережеться, CBAM стане найсерйознішим зовнішнім шоком для української економіки з часів великого вторгнення РФ. Українським виробникам потрібно готуватися до нової реальності експортувати в ЄС стане складніше, дорожче і ризикованіше. Або адаптуватися й ставати «зеленішими», або поступатися місце конкурентам з країн, де модернізація відбулася швидше.
Головний виклик – не втратити час і шанс на рівноправну інтеграцію до європейського ринку, не дозволити ще одній торговельній бар’єризації перекреслити десятиліття зусиль у зовнішній торгівлі.
Пояснення
- CBAM – механізм коригування вуглецевих викидів на кордоні, який з 2026 року обкладає додатковим митом товари з високим вуглецевим слідом.
- Декарбонізація – скорочення викидів CO₂ у виробництві.
- Вуглецеве ціноутворення – система, де за викиди CO₂ треба платити (через ринок квот або податок).
- Just Transition Fund – європейський фонд підтримки екологічної трансформації економіки.
About the Author
Читати також:
США вдарили по Ірану: що сталося, чим це загрожує світу і чому Україні варто бути уважною 
Дрони над Росією: чому Україна почала діяти на глибину і що це змінює 
Україна на роздоріжжі антикорупційної політики: чому II Антикорупційний форум АПУ має значення 
Україна та ОАЕ: історична угода про економічне партнерство, яка відкриває двері до глобального ринку
