Воєнний стан та антикорупційна реформа: як нові закони змінюють майбутнє України
15 липня 2025 року Верховна Рада України вкотре ухвалила рішення, яке стало звичним за останні три роки продовжити дію воєнного стану і загальної мобілізації ще на 90 діб, з 7 серпня по 5 листопада 2025 року. За відповідний законопроєкт №13471 проголосували 320 депутатів, а за №13472 про мобілізацію 304. Володимир Зеленський підписав обидва закони того ж дня, і вони вже набули чинності.
“Це вже шістнадцяте продовження воєнного стану від 24 лютого 2022 року”, – нагадала депутатка Ірина Геращенко (“Європейська солідарність”).
Причини такого рішення не змінюються: російська агресія, постійна небезпека для держави, потреба у максимальній мобілізації ресурсів і людей. Кожне продовження не просто формальність, а юридичне закріплення того, що в країні діє особливий режим із обмеженням прав і свобод.
Основні наслідки для громадян і бізнесу:
- Продовжують діяти всі обмеження, пов’язані з воєнним станом: комендантська година, можливість обмеження зібрань, перевірки документів, реквізиція майна тощо.
- Військовозобов’язані мають бути готові до призову, всі норми мобілізації залишаються чинними.
- Для бізнесу та економіки: стан невизначеності зберігається, зростають юридичні й фінансові ризики, планування ускладнене.
Антикорупційна криза: незалежність НАБУ під загрозою
22 липня Верховна Рада ухвалила закон, який фактично дає Генеральному прокурору, призначеному Президентом, контроль над НАБУ і САП ключовими антикорупційними органами країни. Закон підписав Володимир Зеленський, що викликало гостру реакцію у суспільстві, серед експертів і західних партнерів.
“Ця кампанія тиску пряма реакція на ефективність наших розслідувань, зокрема щодо високопосадовців і народних депутатів. Це рішення ставить під загрозу не лише роботу антикорупційних органів, а й євроатлантичні прагнення України”, – заявив директор НАБУ Семен Кривонос.
Які ризики?
- Незалежність НАБУ і САП під питанням: тепер керівництво може опинитися під політичним контролем.
- Реальна загроза для європейської інтеграції: незалежна антикорупційна система ключова вимога для вступу України до ЄС.
- Суспільна недовіра: одразу після підписання закону сотні людей вийшли на протести у Києві та інших містах.
Відкат і новий законопроєкт: спроба відновити баланс
Реакція на тиск з боку суспільства та ЄС була миттєвою. Уже 24 липня Володимир Зеленський погодив текст нового законопроєкту №13533, який має відновити усі процесуальні повноваження та гарантії незалежності НАБУ і САП.
“НАБУ і САП взяли участь у підготовці тексту та закликають Верховну Раду України якнайшвидше ухвалити ініціативу Президента. Це дозволить запобігти загрозам для кримінальних проваджень, які розслідують НАБУ і САП”, – йдеться у спільній заяві антикорупційних органів.
Європейська комісія відкрито привітала цю ініціативу, наголосивши, що незалежність антикорупційної системи це не просто внутрішня справа України, а елемент євроінтеграційної стратегії.
“Ми очікуємо, що всі країни-кандидати, включаючи Україну, будуть повністю дотримуватися цих стандартів”, – підкреслив речник Єврокомісії.
Законодавчі “гойдалки” та системні наслідки
Ця історія знову показує: українське законодавство знаходиться під впливом як внутрішніх політичних ігор, так і тиску західних партнерів. Спроба ослабити антикорупційні інституції одразу викликає протест і зовні, і зсередини країни. Це одночасно свідчення зрілості громадянського суспільства і підтвердження, що боротьба з корупцією залишається полем жорсткого протистояння.
- Для українців важливо не втрачати пильність: навіть під час війни якість влади та інституцій визначає майбутнє країни.
- Для бізнесу: довіра до держави напряму залежить від передбачуваності законодавства й реальної незалежності контролюючих органів.
- Для міжнародних партнерів: реальна незалежність НАБУ критерій надання допомоги, кредитів та підтримки інтеграції до ЄС.
Україна вкотре довела, що перебуває у точці перетину зовнішніх викликів і внутрішніх ризиків. Продовження воєнного стану очікувана міра, але вона тримає країну у стані напруги та мобілізації. Антикорупційна криза стала лакмусовим папірцем не лише для державних інституцій, а й для суспільства.
Реальна прозорість, незалежність і діалог це не лише “європейські вимоги”, а умова збереження довіри і надії на зміни. Кожен закон, кожна ініціатива тест на зрілість країни та її влади. І цей тест триває просто зараз.
About the Author
Читати також:
Транспортний безвіз продовжено до 2025 року: що це означає для України та як вплине на економіку 
США можуть скоротити підтримку розслідувань воєнних злочинів, що це означає для України 
Атака на незалежність НАБУ та САП: що змінює законопроєкт №12414 
«Мир за будь-яку ціну це не мир»: чому Бріджит Брінк пішла у відставку і що це означає для України
