Відкритий банкінг в Україні: як нові правила змінять роботу банків, бізнесу та клієнтів
З 1 серпня 2025 року в Україні набирає чинності нове Положення про відкритий банкінг, яке фактично запускає реформу фінансового ринку за європейськими стандартами. Хоча сама ідея Open Banking обговорювалася в експертному середовищі вже кілька років, саме зараз Україна формально переходить до моделі, де обмін фінансовими даними між банками, клієнтами та сторонніми сервісами стає реальністю.
Відкритий банкінг це система, в якій банки та інші надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунків (ASPSP) зобов’язані надавати доступ до фінансових даних клієнтів через відкриті API за їхньою згодою. Клієнт отримує можливість самостійно визначати, які саме дані і кому можуть бути передані. Це дозволяє інтегрувати фінансову інформацію з різних установ в одному додатку, спрощує розрахунки, автоматизує ведення бухгалтерії для підприємців, а також дає новий рівень контролю над рахунками.
Перший етап нормативне підґрунтя та підготовка ринку
Запровадження відкритого банкінгу стало можливим завдяки ухваленню Закону «Про платіжні послуги» та відповідного Положення №80, яке деталізує вимоги до фінансових установ. За цим документом, усі надавачі платіжних послуг мають п’ять місяців із моменту набуття чинності положення, щоб привести свою діяльність у відповідність до нових вимог. Це перший етап впровадження: банки та фінансові компанії мають запровадити технологічні рішення для відкритого доступу до рахунків через API.
Директор Асоціації ЄМА Олександр Карпов зазначає:
“Open Banking ставить за мету спростити фінансове життя як звичайних користувачів, так і підприємців. Завдяки інтегрованим додаткам користувачі зможуть контролювати всі рахунки, аналізувати витрати та отримувати фінансові поради в одному місці, замість того щоб користуватися кількома банківськими сервісами”.
Він підкреслює, що для підприємців ключова перевага автоматизація.
“Відпаде потреба вручну вивантажувати виписки з різних банків і завантажувати їх у бухгалтерські програми чи сервіси звітності. Все буде відбуватися автоматично через API. Це значно спростить ведення бізнесу, економитиме час та мінімізує людські помилки”, – пояснює Карпов.
Терміни переходу та очікуваний ефект
Перші результати реформи користувачі та бізнес відчують не одразу. За словами Карпова, технічний дедлайн для банків попередньо визначений на 1 січня 2026 року до цієї дати API мають бути готові до роботи. Однак до 1 серпня 2026 року передбачено “адаптаційний період”, під час якого банки не нестимуть санкцій за несвоєчасну інтеграцію.
“Зараз банки відчувають переважно витрати. Всі зайняті інфраструктурою розробкою власних рішень або вибором вендора. Це капітальні інвестиції без негайного повернення”, – підкреслює експерт.
Карпов вважає, що ті банки, які першими отримають відповідні ліцензії й забезпечать роботу API, зможуть агрегувати клієнтів інших установ у своїх додатках. Це створює ризики для конкурентів: основна фінансова активність може перейти до “супердодатку” більш прогресивного банку, і менші установи ризикують втратити прямий контакт із власними клієнтами.
Для банківської системи справжня перевага відкритого банкінгу з’явиться лише для тих, хто обирає проактивну стратегію.
“Це можливість стати фінансовим хабом. Коли клієнт через ваш додаток керує всіма своїми рахунками, ви отримуєте безцінний інструмент для крос-продажів власних кредитних, страхових та інвестиційних продуктів. Але це вже стратегія гравців першої ліги”, – пояснює Карпов.
Практичні зміни для бізнесу та ФОПів
Для підприємців відкритий банкінг це не просто “нові технології”, а відчутна автоматизація обліку, спрощення кредитування, онбордингу та появи PIS-платежів. Очікується, що перші такі сервіси можуть з’явитися вже у 2026 році. Вони дозволять бізнесу не зберігати платіжні дані клієнтів, а всі транзакції проводити безпосередньо через захищені канали банків.
“Кінець ері ручного вивантаження CSV-файлів і завантаження їх у 1С чи інші сервіси. Все буде синхронізуватися автоматично. Фінансова історія потенційного клієнта чи контрагента перевіряється миттєво через AIS-згоду, а не за тиждень через надання довідок”, – резюмує Карпов.
Для звичайних користувачів це означатиме збір інформації про всі рахунки в одному додатку, спрощені платежі та новий рівень фінансової грамотності.
Безпека і відповідальність: кому можна довіряти
Відкритий банкінг підсилює не лише зручність, а й контроль користувача над власними даними. За словами старшої юристки Asters Інни Бондаренко, “у рамках Open Banking користувачі отримують контроль над тим, які дані про їхні рахунки передаються стороннім надавачам послуг. Доступ надається лише до визначеного обсягу інформації користувачем щодо його рахунку, що здійснюється на його вимогу та за його згодою”.
Банки несуть відповідальність за шкоду у разі порушення вимог безпеки та неправомірного розкриття інформації.
“Положенням передбачається, що банки несуть відповідальність перед користувачем, зокрема за шкоду, заподіяну йому в разі недотримання вимог положення та розкриття інформації без дозволу”, – наголошує юристка.
Інна Бондаренко підкреслює:
“Банки зобов’язані забезпечувати безпечний обмін інформацією та її захист через API, здійснювати моніторинг платіжних операцій і запитів щодо надання відомостей з рахунків, а також вживати заходів для запобігання шахрайству чи неправомірному доступу”.
Сторонні надавачі послуг мають бути авторизованими НБУ та відповідати усім технічним і безпековим вимогам, включаючи страхування відповідальності й наявність сертифікатів відкритого банкінгу. Окрім того, дані користувача залишаються під контролем самого користувача й того сервісу, якому він довіряє доступ.
Ризики: від фішингу до неусвідомленої згоди
Головний виклик захист від фішингових і шахрайських атак. Серед основних загроз Інна Бондаренко називає фейкові застосунки та шкідливе програмне забезпечення, які імітують роботу банків або фінансових сервісів, спонукаючи користувачів розкривати свої дані.
Водночас сам процес отримання згоди на обробку даних деталізовано та захищено додатковими рівнями автентифікації.
“Для користувачів передбачена низка запобіжників від неусвідомленого надання згоди, таких як деталізація згоди для користувача перед наданням доступу до інформації про свій рахунок та посилена автентифікація користувача, можливість відкликати згоду в будь-який момент, а також можливість для користувача відслідкувати свої активні та неактивні згоди”, – підсумовує юристка.
Як зміняться тарифи й конкуренція
Відкритий банкінг неминуче вплине на ринкову конкуренцію, але ефект на тарифи буде відчутний по-різному для різних груп. Голова проєктного офісу Незалежної асоціації банків України Дмитро Глінський вважає:
“Посилення конкуренції відбуватиметься передусім у площині зручності сервісу, а вплив на вартість послуг не буде лінійним”.
З одного боку, на ринку можуть з’явитися нові гравці фінтех-компанії, здатні запропонувати дешевші й інноваційні послуги. З іншого, досвід Європи показує, що коли регулятор знижує одні тарифи, банки компенсують це іншими платежами, зокрема комісіями за ведення рахунку чи обслуговування карток.
“Для великого бізнесу можливе зниження комісій за еквайринг завдяки PIS-платежам. Для малого та середнього бізнесу потенційне здешевлення окремих фінансових сервісів завдяки автоматизації через API. Для звичайних клієнтів ризик втрати деяких безкоштовних базових послуг, які банки почнуть тарифікувати для компенсації втрат в інших сегментах”, – пояснює Карпов.
Нові бізнес-моделі: банки-хаби, фінтехи та роль малих банків
Після запуску відкритого банкінгу на ринку з’являться три основні моделі:
- Банки-хаби, які стануть “фінансовими супермаркетами” та будуть збирати всі рахунки клієнта в одному додатку;
- Фінтех-компанії, що спеціалізуються на нішевих продуктах (автоматизація бухгалтерії, інвестування, аналітика), і працюватимуть на основі підписки чи комісії;
- Банки-постачальники, які зосередяться на обслуговуванні базових рахунків, поступаючись основною активністю клієнта додаткам конкурентів.
Хто вийде переможцем у цій трансформації залежатиме від якості сервісу й здатності створити для клієнта максимально зручну екосистему.
Відкритий банкінг це не просто впровадження нової технології, а комплексна трансформація фінансової системи України. У короткостроковій перспективі банки та бізнес отримують технологічний виклик і додаткові витрати, а споживачі нові можливості для управління власними фінансами. Проте справжній ефект і зміна ринкової моделі настане ближче до 2027 року, коли система відкритого банкінгу охопить не лише банки, а й небанківські фінансові установи.
З економічної точки зору цей крок має потенціал зменшити бар’єри для інновацій, активізувати конкуренцію та створити нові бізнес-моделі. Але разом із тим відкритий банкінг стане тестом на здатність українського ринку забезпечити рівень довіри, безпеки й ефективності, співставний із європейськими стандартами. Без цієї довіри та гнучкості реформа залишиться декларацією, а не новою якістю фінансового життя для мільйонів українців.
About the Author
