Дороги без грошей: як скорочення фінансування, борги та війна змінюють пріоритети інфраструктури
Час для дій проаналізував, у якому стані опинилася дорожня галузь України напередодні 2026 року. Дані Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури показують чітку тенденцію: фінансування ремонту та утримання доріг різко скорочується, водночас навантаження на ключові маршрути зростає через війну, логістику фронту та евакуаційні потреби. У 2026 році, порівняно з 2025-м, видатки планують зменшити на 40% до 8,494 млрд грн, що робить цей показник найнижчим від початку повномасштабного вторгнення.
Цифри за попередні роки лише підкреслюють масштаб падіння. У 2022 році на ремонти та експлуатаційне утримання доріг було передбачено 14,254 млрд грн, у 2023-му 16,795 млрд грн, у 2024-му 12,527 млрд грн, у 2025-му 13,934 млрд грн. На цьому тлі планові 8,494 млрд грн у 2026 році виглядають не просто скороченням, а зміною самої логіки виживання галузі. Ситуацію ускладнюють накопичені борги перед підрядниками. За словами голови Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергія Сухомлина, заборгованість за утримання доріг становить близько 12 млрд грн. У відповідь на це агентство було змушене переглянути підходи до ремонтів. У деяких областях вартість поточного ремонту вдалося знизити майже вдвічі, а в середньому на 30-40%, що дало понад 900 млн грн економії лише на утриманні доріг. Проте економія ресурсів не знімає головного питання: як підтримувати мережу в робочому стані за умов хронічного дефіциту коштів.
Навіть у межах 2025 року закладені суми називалися критично недостатніми. Станом на вересень у держбюджеті на утримання доріг було передбачено 12,8 млрд грн, тоді як, за оцінкою міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби, для нормального функціонування дорожньої галузі потрібно майже 80 млрд грн на рік. Різниця між потребою і реальністю стала системною і тепер лише поглиблюється. На цьому тлі особливий суспільний резонанс викликала історія з дорогою до Буковеля. На початку грудня в системі Prozorro з’явився тендер на розробку проєктної документації для нової дороги в Карпатах на ділянці Бистриця Яблуниця через Поляницю, де розташований курорт. Загальна довжина потенційного маршруту 28,6 км, а в медіа почали фігурувати цифри 6,6 млрд грн, що спричинило хвилю публікацій про нібито підготовку до масштабного будівництва за державні кошти.
Держагентство відновлення спростувало ці твердження, наголосивши, що йдеться лише про проєктно-кошторисну документацію, яка є підготовчим етапом і триває щонайменше рік. Фінансування будівельних робіт не передбачене, а їхнє виконання можливе лише після завершення війни. Пізніше Сергій Сухомлин уточнив, що техніко-економічне обґрунтування дороги було розроблене громадами за власні кошти, а тендер на проєктування оголосили без погодження з агентством. У підсумку керівник регіональної Служби відновлення подав заяву про звільнення, а сам проєкт не передбачений ані в бюджеті цього року, ані наступного.
Поки навколо потенційних проєктів точаться дискусії, реальні виклики зосереджені у прифронтових регіонах. У Харківській області триває ремонт доріг, які є ключовими маршрутами для військової логістики та евакуації населення. Через близькість бойових дій і активність БпЛА навантаження на окремих ділянках зросло у 3-4 рази, а інтенсивність руху перевищує 6 тисяч автомобілів на добу. Важкий транспорт, необхідний для забезпечення фронту, прискорює руйнування покриття, і на деяких відрізках уже йдеться не про латання, а про часткову або повну заміну основи дороги, що потребує значно більше ресурсів і часу.
Роботи виконуються кількома спеціалізованими бригадами із застосуванням дорожніх фрез, котків та спеціальних термосів для асфальтобетону, які дозволяють працювати навіть за низьких температур. Підтримання проїзду на цих маршрутах має критичне значення для оборони та гуманітарного сполучення, і саме тут скорочення фінансування виглядає найнебезпечнішим. Водночас у мирніших регіонах держава намагається доводити до завершення стратегічні вузли. У Волинській області завершено капітальний ремонт дороги М-07 Київ – Ковель – Ягодин на під’їздах до міжнародного пункту пропуску «Ягодин – Дорогуськ». А під Києвом триває добудова транспортної розв’язки на 21-му кілометрі траси М-05 Київ – Одеса поблизу Віти-Поштової, фінансування якої здійснюється за кошти ЄІБ та ЄБРР.
Роботи виконує компанія «Автомагістраль-Південь», яка змушена виправляти спадщину попереднього підрядника з Азербайджану. У компанії прямо говорять про проблеми якості: «У якості виконаних колегами з Азербайджану робіт ми пересвідчилися ще на тунельній розв’язці. Декілька місяців нам доводилося червоніти, обмежуючи рух Одеською трасою, щоб відновити залишену попередниками монолітну плиту перекриття». Через це було ухвалене рішення демонтувати центральну опору «підкови» і збудувати нову, а також змінити схему виїзду з Віти-Поштової.
Окремим сигналом для галузі стала історія в Закарпатській області, де прокуратура запобігла спробі стягнення 32 млн грн з держбюджету за нібито виконані, але фактично не замовлені та не підтверджені роботи з утримання доріг. Верховний Суд підтримав позицію держави, остаточно зупинивши спробу створити фіктивний борг. Цей кейс показує, що в умовах дефіциту коштів контроль і правова чистота рішень стають не менш важливими, ніж саме фінансування.
Дорожня галузь України входить у 2026 рік у стані жорсткого виживання. Скорочення фінансування до мінімуму за роки війни, накопичені борги, зростання навантаження на прифронтові дороги та залежність від донорських коштів змушують державу робити болючий вибір між утриманням критичних маршрутів і відмовою від розвитку. Скандали навколо проєктів, як у випадку Буковеля, лише підкреслюють чутливість теми в суспільстві. У цих умовах ключовим стає не кількість нових будівництв, а чітке визначення пріоритетів, жорсткий контроль за витратами і концентрація ресурсів там, де дороги напряму впливають на оборону, евакуацію та економічну стійкість країни. Без цього навіть наявні кошти ризикують розчинитися, не давши системного результату.
About the Author
Читати також:
Бюджет, реформи та ризики: які фінансові виклики стоять перед Україною у 2026 році 
Що зміниться для ФОП і єдиного податку у 2026 році: реальні цифри, деталі й прогнози 
Щомісячна звітність для ФОП: чому реформа виявилась хибною та що зміниться у 2026 році 
Пенсійна математика по-українськи: чому навіть збільшення бюджету не рятує пенсіонерів від бідності
