Вибори в Україні під час війни: чи можливий сценарій навесні 2026 і чому він виглядає малореалістичним
Останні тижні тема можливих виборів в Україні знову опинилася в центрі публічної дискусії. Заяви європейських посадовців, публікації західних медіа, коментарі народних депутатів і експертів створили відчуття, що питання може перейти з площини теоретичної у практичну. «Час для дій» проаналізував усі ключові заяви та позиції, щоб відокремити політичні припущення від реальних передумов.
Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас чітко окреслила свою позицію: проведення виборів під час війни не є правильним рішенням.
«Проведення виборів в умовах війни в Україні не є гарним рішенням».
Вона нагадала, що в багатьох європейських країнах конституції прямо забороняють проведення виборів під час війни, оскільки виборчий процес означає внутрішню політичну конкуренцію. У ситуації зовнішньої агресії державі необхідна концентрація ресурсів на протидії ворогу, а не боротьба між політичними силами. Окремо Каллас звернула увагу на переговорний вимір. За її словами:
«Ми бачимо, що українці готові поступитися, щоб закінчити цю війну. Однак ми не бачили жодних поступок з російського боку».
Вона також раніше заявляла, що потенційна мирна угода має передбачати обмеження чисельності російської армії, а ЄС повинен відігравати чітку роль у перевірці будь-якої домовленості.
Таким чином, позиція Брюсселя базується на двох принципах: безпека та реалістичність переговорів. Поки бойові дії тривають і немає ознак поступок з боку Росії, виборчий процес виглядає політично і безпеково ризикованим.
Інформаційна хвиля навколо травня
Публікація Financial Times про можливу підготовку до президентських виборів і референдуму до 15 травня спричинила нову хвилю обговорень. Водночас у публічній площині одразу пролунали заперечення. Джерела в оточенні президента зазначили:
«Поки немає безпеки, не буде і оголошень про вибори».
Народний депутат Ярослав Железняк наголосив:
«Я абсолютно не вірю в прогноз по даті».
Він також підкреслив, що жорсткий дедлайн з боку США не підтверджувався.
Народний депутат Олексій Гончаренко заявив прямо:
«Жодних виборів у травні не буде так само як і референдуму».
Сергій Стерненко додав:
«Проведення виборчого процесу неможливе без стійкого та тривалого припинення бойових дій. А наш ворог на це не піде та не демонструє жодної ознаки готовності до припинення вогню».
Усі ці заяви мають спільний знаменник: без припинення бойових дій і гарантій безпеки вибори залишаються декларативною темою.
Правові та організаційні обмеження
Експертна позиція щодо правових рамок також однозначна. Експертка мережі ОПОРА наголосила:
«Проведення виборів в умовах повномасштабної війни буде лише імітацією демократичного процесу, а не реальним волевиявленням народу, адже держава не зможе гарантувати базову безпеку виборців, кандидатів і спостерігачів».
Юридичний аспект полягає в тому, що дія воєнного стану прямо блокує проведення виборів. Виборчий кодекс передбачає початок кампанії лише після його скасування. Організаційний вимір не менш складний. Пошкоджена інфраструктура, мільйони громадян за кордоном, частина території під окупацією, велика кількість виборців на фронті усе це створює проблему легітимності та рівності участі.
Політолог Володимир Фесенко підкреслює, що навіть у разі укладення мирної угоди неможливо провести повноцінні вибори за 60 днів. За оцінками експертів і представників ЦВК, для підготовки повоєнних виборів потрібно щонайменше пів року після завершення воєнного стану.
Референдум разом із виборами: політична логіка і ризики
Ідея поєднати президентські вибори з референдумом щодо мирної угоди виглядає як спроба отримати суспільну легітимацію складних рішень. Однак вона залежить від однієї базової умови наявності самої угоди. Фесенко прямо зазначає, що якщо мирної угоди не буде, то не буде і предмета для референдуму. А якщо бойові дії не припиняться, неможливо провести ні вибори, ні голосування щодо мирного плану. Додатковим фактором є скепсис щодо онлайн-голосування. І в експертному, і в політичному середовищі до цієї ідеї ставляться критично, з огляду на ризики кібератак та зовнішнього втручання.
Чи можливі вибори найближчим часом
З урахуванням усіх заяв і позицій можна виокремити три ключові передумови для проведення виборів:
- Припинення бойових дій і стабільні безпекові гарантії.
- Скасування воєнного стану.
- Щонайменше кілька місяців підготовки з оновленням законодавства та інфраструктури.
Жодна з цих умов наразі не виконана. Реалістичний сценарій, про який говорять експерти, полягає в тому, що переговорний процес може затягнутися, а територіальне питання залишиться каменем спотикання. За такого розвитку подій політичний календар автоматично відсувається.
Публічна дискусія про травневі вибори виглядає як поєднання дипломатичних сигналів, внутрішньополітичних припущень і медійного резонансу. Водночас правові норми, безпекова ситуація і технічна неготовність держави створюють чітке обмеження. З позиції політичного аналізу проведення виборів під час активної фази війни є малоймовірним і системно небезпечним кроком. Без припинення бойових дій та завершення воєнного стану будь-яка виборча кампанія не зможе відповідати стандартам вільного і чесного волевиявлення. Отже, найближчим часом вибори виглядають нереалістичним сценарієм. Питання їхнього проведення напряму залежить не від політичних заяв, а від безпекової ситуації і реальних результатів переговорів. Поки війна триває, політична стабільність залишається пріоритетом, а виборчий процес відкладеним рішенням.
About the Author
Читати також:
Повоєнні вибори: чому Україні потрібен окремий закон і як його готують у Верховній Раді 
Вибори та мирні переговори: як змінюється політичний ландшафт України 
Безперервність місцевої влади під час війни: аналіз постанови Верховної Ради 
Дальність більше не обмеження: Захід дозволив Україні бити вглиб Росії, а українські дрони вже там
