Податки для ФОП змінюються: що передбачає новий законопроєкт і як це вплине на бізнес
Україна готує масштабні зміни до податкової системи, які безпосередньо вплинуть на малий бізнес, онлайн-торгівлю та споживачів. Новий законопроєкт передбачає перегляд правил для фізичних осіб-підприємців, оподаткування доходів із цифрових платформ, зміну підходів до імпорту товарів і продовження військового збору. Час для дій проаналізував ключові положення ініціативи та її можливі наслідки.
Одним із центральних елементів є запровадження обов’язкової сплати ПДВ для підприємців, які працюють на спрощеній системі і досягають визначеного рівня доходу. Це означає, що частина ФОПів фактично перейде до складнішої моделі оподаткування. Формально передбачено зниження ставки єдиного податку, однак одночасне запровадження ПДВ змінює загальну структуру витрат бізнесу. Підприємці змушені будуть вести детальніший облік, подавати розширену звітність і працювати за правилами, які раніше стосувалися переважно більших компаній.
Окремо передбачено перехідний період із пом’якшеними штрафами. У перший рік за низку порушень під час адміністрування ПДВ штрафи фактично символічні. Це сигнал про те, що держава очікує складнощів із впровадженням нових правил і намагається знизити ризик різкого тиску на бізнес. Зміни стосуються і цифрової економіки. Пропонується окремий режим оподаткування для доходів, отриманих через онлайн-платформи. Ставка податку знижується, але одночасно запроваджується обов’язкова ідентифікація продавців і регулярна звітність з боку самих платформ.
Такий підхід дозволяє вивести частину операцій із тіні і створити контрольовану систему обліку доходів. Водночас це означає, що неформальна онлайн-торгівля поступово втратить можливість працювати без податкового навантаження. Значні зміни передбачені для імпорту товарів. Планується перегляд безмитного порогу для посилок і введення спрощеного оподаткування для відправлень середньої вартості. Крім того, обов’язок сплати ПДВ покладається на платформи або посередників, що змінює механіку онлайн-торгівлі з-за кордону. Це рішення може ускладнити доступ до дешевих імпортних товарів для споживачів, але водночас сприятиме вирівнюванню умов конкуренції для українського бізнесу.
Окремим пунктом є продовження військового збору. Його пропонується прив’язати не до строку воєнного стану, а до завершення реформи Збройних сил України. Такий підхід фактично робить цей платіж довгостроковим інструментом наповнення бюджету.
Мета всіх змін збільшення доходів держави і зменшення масштабів тіньової економіки. За оцінками уряду, впровадження нових правил може принести значні додаткові надходження до бюджету, які планують спрямувати, зокрема, на фінансування сектору безпеки та оборони. Разом із тим, ці ініціативи викликають дискусії. Частина експертів вважає, що підвищення податкового навантаження і ускладнення адміністрування можуть стати викликом для малого бізнесу. Існує ризик, що частина підприємців скоротить діяльність або перейде в тінь.
Інша позиція полягає в тому, що зміни дозволять усунути перекоси в системі. Йдеться про ситуації, коли великі бізнеси працюють через мережі ФОПів, мінімізуючи податкові зобов’язання, або коли товари продаються без належного оподаткування. У цьому випадку нові правила мають зробити такі схеми економічно невигідними і створити більш рівні умови для всіх учасників ринку.
«Ухвалити цей закон треба буде по іншому маяку до кінця березня 2026 року. Ще два prior action це ухвалити постанову з правилами для платників ПДВ у публічних закупівлях та зареєструвати законопроєкт зі змінами у трудовий Кодекс»
Законопроєкт наразі перебуває на етапі обговорення і ще має пройти повну законодавчу процедуру. Це означає, що його положення можуть змінюватися залежно від позиції парламенту та результатів дискусій. Попередній досвід показує, що подібні ініціативи не завжди отримують підтримку без суттєвих правок. Це створює невизначеність для бізнесу, який змушений готуватися до можливих змін без чітких гарантій їх остаточного вигляду. Запропоновані зміни свідчать про намір держави переглянути модель оподаткування малого бізнесу і цифрової економіки. Водночас ефективність цієї реформи залежатиме від того, наскільки вдасться зберегти баланс між наповненням бюджету і здатністю підприємців працювати в нових умовах. Результат цієї трансформації визначатиме не лише рівень податкових надходжень, а й те, як зміниться структура економіки та роль малого бізнесу в ній.










